Україна звільнила 20 полонених

 

17 квітня російські бо­йовики звільнили 20 українців. Їм віддали 14 терористів, яких тримали тут. Четверо відмовилися повертатися до окупантів.

Обмін відбувся в Горлівці на Донеччині й Щасті на Луганщині. Бойовики спеціально поділили його на дві локації — між Україною і так званими ДНР і ЛНР. Намагаються продемонструвати, що це не Росія віддає полонених, а республіки. Через карантин під час обміну не було журналістів і правозахисників.

Під Горлівкою за двох військових і сімох цивільних ­Україна віддала 11 бойовиків. Один відмовився повертатись у ­Донецьк. Під Щастям обмін ­провели на річці Сіверський Донець. В Україну повернулися 11 цивільних, на захоплену бойовиками територію віддали чотирьох. Ще четверо відмовилися їхати в Луганськ.

— Я не перейду цю лінію, — каже один зі звільнених бойовиків. — Так, я воював на боці ЛНР, але мене помилували. Поїду назад у Дніпро.

Представниця бойовиків Ольга Кобцева обурилася, що звільнені не хочуть повертатися на окуповані території.

Усіх звільнених українців відправили на двотижневу обсервацію. Цього вимагають заходи карантину.

Востаннє обмін полоненими між Україною і ­Росією проводили 29 грудня 2019 року. За волю для 76 бранців ми віддали 127 бандитів.

31 березня 2020-го глава Офісу президента 48-річний Андрій Єрмак анонсував новий обмін, Великодній. Про нього домовилися на переговорах контактної групи в білоруському Мінську.

— Взаємне звільнення відбулося в рамках формату "всіх на всіх". Ми забираємо всіх громадян України без винятку, — каже Єрмак.

Між Україною і РФ тривають чергові переговори. Київ вимагає повернути 200 осіб, яких тримають у полоні бойовики.

Серед звільнених є двоє військових.

22-річний Микола Гриненко служив розвідником у 79-й десантно-штурмовій бригаді. 23 січня 2019-го зник зі спостережного поста неподалік села Павлопіль Волноваського району на Донеччині. Спочатку його розшукували як дезертира. Згодом в інтернеті побачили відео, як Миколу допитують російські найманці.

49-річний Віктор Шайдов — боєць 53-ї механізованої бригади. Один з вісьмох армійців, які у травні 2019-го випадково заїхали на захоплену бойовиками територію біля Новотроїцького на Донеччині.

Родичі полонених, яких утримують бойовики, написали звернення президенту 42-річному Володимиру Зеленському з вимогою прискорити черговий обмін.

— Більшість хлопців, з якими я сидів, пропустили третій обмін. Їхній психологічний стан тяжкий, думають про самогубство, — каже журналіст 30-річний Станіслав Асєєв. Його звільнили з полону торік. — У питанні обміну не можна використовувати принцип "там всі — наші". У полоні є наші військові й цивільні — члени диверсійних груп та агентурної мережі. Їх катують особливо жорстоко. Вони мають бути в першій групі на обмін.

— Цей обмін викликає багато запитань, — каже журналіст Сергій Гармаш. — Нам передали не реальних військових, а дуже мутних людей. Списки нам не показували до останнього. Україна віддала реальних терористів, убивць, зрадників.

Відпустили агентів російських спецслужб

Україна передала бойовикам 14 осіб — агентів Федеральної служби безпеки Росії, диверсантів, громадян Росії, які воювали проти ЗСУ.

40-річний Олексій Лазаренко працював слюсарем заводу ''МіГремонт''. 2014-го його завербували агенти ФСБ Росії. Мав доступ до військової таємниці, передавав інформацію про українські винищувачі.

29-річний Віталій Чигорян був членом диверсійно-розвідувальної групи, що атакувала українських військових. 29 серпня ­2019-го групу ліквідували бійці полку ''Азов''. Інших чотирьох бойовиків знищили.

57-річний Олег Васін воював проти України, мав позивний "Комбат". ­Блокував українських військових у Дружківці ­2014-го.

47-річний Олександр Ларкін із райцентру Мар'їнка Донецької області заклав вибухівку на підконтрольній Україні території. Засуджений за тероризм.

55-річний Юрій Слатов потрапив у полон випадково, зайшов на блокпост українських військових. У суді зізнався, що пішов воювати через безгрошів'я.

62-річний Віктор Колос із Запоріжжя планував вчинити теракт на території України. Працював на бойовиків за ліки. В Україні співпрацював зі слідством.

33-річний Сергій Сустретов з Донецька воював із травня 2019-го в лавах терористів ДНР. Чергував на бойових позиціях поблизу Горлівки та Дебальцевого.

25-річний Владислав Астахов приєднався до терористів 2014 року. Його арештували торік.

46-річний Сергій Скрипник мав позивний "Жук". 2014-го охороняв міськраду в Ясинуватій. Затримував місцевих за порушення комендантської години, що було доведено в суді. Отримав п'ять років тюрми.

42-річний Дмитро Якоб із Києва. Один із двох кілерів, які 2018-го планували замах на народного депутата Антона Геращенка.

48-річний Андрій Яворчук з Алчевська Луганської області воював проти України у терористичному батальйоні "Сомалі". Його затримали в квітні 2019-го, коли намагався з Криму потрапити на материкову Україну.

60-річний Ельбрус Гогічаєв, громадянин Росії, уродженець Північної Осетії. Воював проти України.

47-річний Леонід Харитонов, громадянин Росії, хімік за фахом. Приїхав в Україну влаштувати серію терактів. Планував підірвати військовий аеродром в Умані Черкаської області.

28-річний Станіслав Погромський, громадянин Росії, воював проти України. Потрапив у полон на початку 2020-го.

Родина не знала, як подати бранця у списки для обміну

Володимир Карась, 51 рік. Донеччанин. До війни працював у поліції міста Докучаєвськ. Є інформація, що служив у бандформуванні "міліція ДНР".

Олександр Помеляйко, 34 роки. Житель Харківської області. Російські найманці схопили його в грудні 2016-го, звинуватили у підривній діяльності. Є інформація, що насправді поїхав до окупантів воювати за ідеали "русского мира".

Олександр Садівський, 44 роки. Донеччанин. Заарештували на початку російсько-української війни. Його звинувачують у вбивстві вагітної касирки обміну валют.

Олександр Алакоз, 28 років. Затриманий 2019-го. Приватний перевізник, доправляв людей через пункти пропуску.

Вадим Сірік, 31 рік. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. У лютому 2019-го поїхав на Донеччину, де його захопили ­бойовики.

Микола Ілюхін, 63 роки. Жив в окупованому Довжанську (до 2016-го — Свердловськ. — ГПУ).

Євген Костєв, 40 років. Із Запоріжжя.

Сергій Русинов, 23 роки, студент Луганського коледжу культури й мистецтв. Заарештували у квітні 2018-го за тексти у соцмережах на підтримку України.

Валентин Можаєв, 50 років, з Рівненської області. Окупанти спіймали його 5 липня 2016-го. Тривалий час не подавали у списки для обміну, бо родина не знала, як це зробити.

Микола Полозов, 32 роки. Луганянин. Бойовики звинувачували його у шпигунстві. Нібито працював на СБУ.

Віталій Желдак, 34 роки, наркозалежний, отримував терапію в Лисичанській лікарні. Через постійні перетини лінії розмежування бойовики запідозрили його у шпигунстві. У липні 2018-го заарештували.

Алевтина Попова, 44 роки. Жителька Луганська. Звинувачували в тому, що хотіла здатися за програмою "Тебе чекають удома".

Сергій Миронич, 58 років, Луганянин. Бойовики ув'язнили його 24 серпня 2016-го. Мовляв, намагався замінувати Луганську нафтобазу.

Олександр Табачний, 58 років. Колишній полковник Луганської поліції. Бойовики ув'язнили за те, що позичив і не віддав гроші чиновнику "міністерства державної безпеки ЛНР".

39-річний Іван та 41-річний Олександр Сливки — брати. Їх затримали нібито за намагання скоїти диверсії в Луганську. В Україні є інформація, що займалися розбоєм.

Олександр Яковенко, 39 років. Житель Довжанська на Луганщині. Перевізник. Літом 2019-го бойовики схопили нібито за співпрацю з СБУ.

Олександр Штіль, 46 років. Інформації про нього немає.

×