35 українських художніх і документальних фільмів вийшли цьогоріч. Найуспішніший — історичний бойовик "Захар Беркут" за повістю Івана Франка. Його створили спільно зі Сполученими Штатами Америки. Зібрав у прокаті 35,4 млн грн при бюджеті у 113,5 млн.
Серед гучних прем'єр — драма "Додому" режисера Нарімана Алієва, 27 років. Сини кримського татарина Мустафи після анексії півострова переїхали в Київ. Старший Назім загинув на Донбасі. Батько їде до столиці забрати додому молодшого Аліма, за сюжетом.
Це перша повнометражна робота Алієва. Фільм отримав гран-прі Х Одеського кінофестивалю та Національну премію кінокритиків "Кіноколо". Стрічку показували на Каннському фестивалі у Франції.
З історичних фільмів найвідоміші — "Заборонений" про поета і політв'язня Василя Стуса та "Чорний Ворон" за однойменним романом Василя Шкляра. Популярним став мюзикл "Гуцулка Ксеня" за мотивами оперети композитора Ярослава Барнича 1938 року.
— Вивели українське кіно з кризового стану на рівень сталого розвитку, — каже колишній голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко, 42 роки. — Це вже індустрія. Її розвиток ще попереду.
Серед іноземних стрічок про Україну найпопулярнішим став британсько-американський п'ятисерійний серіал "Чорнобиль" про аварію на атомній електростанції у квітні 1986 року.
Його знімали в Україні та Литві. Потрапив у десятку найпопулярніших запитів українців в інтернеті. Отримав американську телепремію "Еммі".
Польська режисерка 71-річна Аґнєшка Голланд зняла історичну драму "Ціна правди" про Голодомор в Україні 1932–1933 років. Розповідає про британського журналіста Ґарета Джонса. Він розслідував злочини сталінського режиму. Першим у західній пресі заявив про штучний характер голоду в Україні.
Коментарі