"Така суш, шо вже дві лопати зламав, — скаржиться 88-річний Іван Мазур зі Жмеринки. Він завершує вибирати картоплю. — Не помню такої суші, земля аж дзвенить, а весь червень заливало".
Іван Петрович каже, що погода змінилася, зими потеплішали.
— Колись стільки снігу було, що вікна в хатах засипало, — пригадує. — Батько вставав першим, прочиняв двері і з великою лопатою йшов сніг відкидати. Накидає такі кучугури, ходиш, як у тунелях. А один мій товариш провалився в таку двометрову кучугуру. Видно, десь була яма і вітром навіяло снігу. Ми туди стали заглядати, а його ледь видно. Мусили таскати лопати і відкопувати. Тепер як по коліна снігу впаде, то вже добре.
Мазур пригадує як улітку 1960 року потрапив у піщану бурю:
— Якраз купив собі новий велосипед. Їхав від діда з села Демидівки у Жмеринку. Коли різко похолодало, зірвався сильний вітер, і стало нести якісь гілляки, порох. Мене тоді підняло із велосипедом десь на сантиметрів 30, викинуло з дороги. Впав і сильно вдарився спиною.
У липні 2000-го чоловік побачив кульову блискавку.
— Згортали на полі сіно недалеко від села Северинівка Жмеринського району, коли почалася гроза, — розповідає. — Ми з онукою сховалися під деревом. Коли бачу: прямісінько на нас летить червоний шар, величиною з гусяче яйце. Онука стала кричати, що то енело летить. Я згадав, що при шаровій не можна ворушитися. Ми завмерли, блискавка нас не зачепила.
Наталії Хоменко із Піщанки в листопаді 2000 року довелося ночувати в автобусі серед поля, бо через раптову зміну погоди дорога обмерзла.
Я згадав, що при шаровій не можна ворушитися. Ми завмерли, блискавка нас не зачепила
— На вихідні поїхала до батьків, додому поверталася в неділю ввечері, — згадує. — Сіла в автобус. На вулиці йшов дощ, а потім ще й примерзати почало. Їдемо дорогою, дерева пообмерзали, ламаються. Дорога намерзає на очах. В"їхали в Тульчинський район, автобус із горба спустився, а виїхати на гору не зміг. На дорозі була вже сантиметрова корка льоду. До найближчого села кілометрів зо 20. Пасажири боялися відходити від автобуса, щоб не зламати руки і ноги. Довелося ночувати серед поля. Студенти ділилися харчами, які везли з дому. Вкутувалися одіялами, натягали на себе по троє носків.
Через зміну погоди люди частіше страждають від головного болю та серцево-судинних захворювань.
— Кліматичні зміни впливають на організм людини, особливо страждають хворі на гіпертонію, ішемію, бронхіальну астму, — говорить головний лікар Вінницької станції швидкої допомоги Валентин Фіщук, 51 рік. — Кількість звернень збільшується як під час магнітних бур, так і під час погіршення чи навіть поліпшення погоди. Щоб не піднімався тиск у такі дні, треба ретельніше слідкувати за самопочуттям. Частіше вимірювати тиск, збільшити дозу препарату, який його понижує. Зміна погоди впливає і на здорових людей: знижується працездатність, посилюється втома, болять суглоби.
Від спеки страждають рослини. Уже кілька років у вересні чорніє листя каштанів і лип.
— Ніяк не можна позбутися листкової молі та фітофтори, — каже садівник 67-річний Володимир Гуменюк. — Це все через загальне підвищення температури. Раньше зимою ця вся гидота вимерзала, а тепер середня температура взимку не нижче 10 градусів морозу. А через відсутність снігу земля катастрофічно недоотримує вологи. Ґрунти стають солоними, а хвороби все більше прогресують. От зараз хворим каштанам вводять різні сиворотки, винаходять ліки, але щоб допомогти кожному дереву, потрібні кошти. А хвороба прогресує, і може настати такий день, коли дерева вимруть.
57-річний Олексій Савченко із Хмільника погоду передбачає за аличевим деревом. Воно може зацвісти двічі або й тричі на рік.
— Перший раз зацвіло у вересні 2001-го, — пригадує. — Якраз за тиждень до того смалили під аличею свиню, то подумав, що тепло від лампи так вплинуло. Але було якесь недобре передчуття. На третій день цвітіння вдарила гроза, градом побило шифер. А через дев"ять днів повідомили, що мій племінник, який був у США, загинув під час теракту 11 вересня.
Олексій Савченко намагався зрізати дерево кілька разів, але воно проростало і знову починало цвісти:
— На непогоду алича сама по собі скидає листя. Коли буде дощ, на кінчиках листочків з"являються крапельки, сильний вітер — листя із гілками піднімається угору. Перед заморозками дерево морщиться і покривається такими ніби пупиришками, наче йому холодно. Цього року перед обледенінням воно теж зацвіло гарно, такими прямо величезними білими квітками. А через тиждень ударив мороз із дощем.
Температура повітря підвищилася на півградуса
Найнижчий зимовий показник температури за 100-річчя вінницькі метеорологи зафіксували у лютому 1929 року. Стовпчик термометра опустився до -38,2°C. Найспекотнішим видалося літо 1936-го. 30 липня стовпчик термометра піднявся до +37,8°C. Цьогоріч найвища температура сягала +34°C.
В обласному гідрометеоцентрі відзначають, що цьогоріч найпомітніше потепління відбулося у січні–лютому — на 1,7–2°C. А також у липні–серпні — на 1–1,4°C. Холоднішими стали листопад і грудень на 1,1°C. У цілому температура повітря за останніх 20 років підвищилася на півградуса.
13 
1
Коментарі