"Існує пряма загроза застосування тактичної ядерної зброї Росією" – що пише про нас світова преса

6

Українська стратегія знищення складів, логістики і командних пунктів росіян з подальшим їх "видавлюванням" з окупованих територій працює, хоч і повільно. Але вона цілком залежить від західних поставок зброї і боєприпасів. Стаття військового головнокомандувача про те, що війна може перерости в обмежений ядерний конфлікт між Росією і НАТО. І білоруси, які їдуть воювати за Україну. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Голова військового відомства України заявив, що не можна виключати "обмежену" ядерну війну", The Washington Post, США

У середу верховний військовий головнокомандувач України Валерій Залужний попередив, що не можна скидати з рахунків "обмежену" ядерну війну між Росією та Заходом, сценарій з серйозними глобальними наслідками.

Існує пряма загроза застосування за певних обставин тактичної ядерної зброї збройними силами Росії. Також не можна повністю виключати можливість прямої участі провідних країн світу в "обмеженому" ядерному конфлікті, в якому вже прямо проглядається перспектива Третьої світової війни", – написав він у статті.

Залужний також вперше визнав, що за ударами у глибині окупованого Криму в серпні стоїть Київ. Постраждалі авіабази та склад боєприпасів були в районах, які раніше вважалися недосяжними для України.

Оскільки бойові дії майже напевно продовжаться у 2023 році, Україна має зробити війну "ще гострішою та відчутнішою для росіян та інших окупованих регіонів, незважаючи на величезну відстань до цілей".

 

Він назвав кримські удари "переконливим прикладом" закликів Києва до союзників надіслати зброю більшої дальності. Москва, за його словами, може бити у 20 разів дальше.

Оцінка військового начальника пролунала після того, як ЗСУ заявили, що відвойовують невеликі ділянки під час контрнаступів на півдні та сході країни. Ці бойові дії завдають тяжких втрат українським солдатам, які зазнають тяжких втрат у боротьбі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На окупованих територіях Росія ставить небезпечний психологічний експеримент" – Вікторія Романюк

Попередження Залужного надійшло після тижнів міжнародної тривоги з приводу потенційної катастрофи на найбільшому в Європі ядерному об'єкті – Запорізькій АЕС. Російська влада контролює станцію, і понад 1000 українських робітників намагаються забезпечити її роботу та підключати до енергосистеми України, незважаючи на часті обстріли.

МАГАТЕ у вівторок закликало створити там безпечну зону, щоб запобігти ядерній катастрофі. Президент Володимир Зеленський заявив, що підтримує цю ідею, якщо це означає відхід російських військ.

Залужний сказав, що використання Росією АЕС як військової бази свідчить про її зневагу до глобальних ядерних гарантій "навіть у звичайній війні".

Україна розпочала контрнаступ, щоб відвоювати Херсон, та окуповані РФ території вздовж кордону в Харківській області. Хоча більша частина центральної та західної України залишається значною мірою неушкодженою, російські крилаті ракети надалі загрожують і можуть "безкарно" завдавати удару по країні, пише Залужний. "Поки зберігається нинішня ситуація, ця війна може тривати роками", - пише він.

"Видавити" ворога – такою тактикою Україна хоче відвоювати південь", Die Welt, Німеччина

29 серпня оперативне командування "Південь" повідомило, що українські солдати прорвали першу лінію оборони противника. В очікуванні настання російська армія вже почала активно посилювати війська на південному фланзі.

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив у вівторок, що Київ досяг прогресу в контрнаступі. За його словами, російські втрати у солдатах та техніці значні.

"Це матиме довгострокові наслідки для російської армії та її майбутньої боєздатності", Бен Уоллес сказав Воллес.

 

Президент Зеленський заявив, що Україна поступово вживає заходів проти окупації своєї території. Війну наразі не заморозити, Київ повертає свої території. "Це лише питання часу", - сказав президент.

Перебіг війни показав, що російські війська неспроможні використовувати свою чисельну перевагу, коли відсутня артилерійська підтримка. Українці цим користуються. За останній місяць вони знищили стратегічні об'єкти в тилу російської армії: мости, склади, командні пункти і елементи ППО. В результаті атак, російська армія не тільки втратила наступальний потенціал, але почала ешелоновану оборону.

 

Наступ українців не є класичним контрнаступом: немає ні величезних колон військової техніки, ні десятків тисяч солдатів, які атакують одночасно, і роїв літаків, що скидають бомби.

Натомість, 29 серпня артилерія "розчистила" дорогу піхоті на кількох стратегічно важливих напрямках. Українські війська успішно оточили окуповане місто Високопілля та витіснили росіян. Також українці атакували Інгулець, притоку Дніпра, і посіли позиції у деяких селах на східному березі річки у районі міст Берислав та Каховка. Інтенсивність наступу була приблизно однаковою на всіх напрямках. Це спантеличило російське командування: "Де головний удар? Куди направити резерви?"

Українські сили уникають швидкого і безрозсудного наступу з великими втратами, знаючи, що російська армія мала достатньо часу на підготовку рубежів оборони. Натомість вони дотримуються тактики "видавлювання" противника зі стратегічних позицій. Оскільки російські шляхи постачання боєприпасів, палива і продовольства під постійним обстрілом української артилерії, їхні війська неминуче будуть змушені відступити.

Мета української армії – оточити російські війська в районі Херсона та вийти на кордон Берислав – Нова Каховка. У Новій Каховці Дніпро перетинає стратегічно важливу греблю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна з Росією триватиме десятиліттями. Маємо бути готовими" – Олександр Хара

Українська тактика залишається незмінною - спочатку артилерія знищує всі склади з боєприпасами та паливно-мастильні матеріали, потім піхота наступає на знекровлені російські частини, які не мають сил. Це вимагає часу, це не бліцкриг.

Український військовий аналітик Іван Киричевський переконаний, що на українців чекають "важкі та кровопролитні бої".

Знаючи про вразливе становище на західному березі Дніпра, російське командування перекидає туди більшу частину своїх повітрянодесантних військ, сподіваючись утримати захоплені навесні позиції. Непросте завдання, оскільки десантники, хоч би як добре навчені, неспроможні довго протриматися без постійного запасу боєприпасів. Проблеми з постачанням росіян сьогодні більш ніж очевидні.

 

У росіян ще одна проблема - "надмірно відрегульована субординація в російській армії, де кожна дія має бути схвалена на найвищому рівні". Це не дозволяє їм "гнучко та швидко реагувати на загрози".

"А ще є погода. Більшість людей переконана, що на півдні України завжди тепло та сонячно. Але з жовтня йдуть постійні дощі. Ґрунтові дороги, які переважно використовуються військовими з обох сторін, стануть непрохідними. За цих умов неможливо вести широкомасштабні наступи", - каже військовий експерт.

 

Але навіть якщо до зими не буде значних територіальних завоювань, то контрнаступ має для української армії центральне значення. Те, що ще кілька місяців тому здавалося немислимим, сьогодні стало реальністю. Україна відзначає військові успіхи на окупованому півдні.

Експерт зазначає, що у російській армії "починає накопичуватися критична маса проблем". Вона витратила свої останні резерви, які розосереджені на всій лінії фронту, від Херсона до Донбасу. Таким чином, час українського контрнаступу обраний "дуже доречним", і ослаблення російської армії до критично низького рівня стало найкращим успіхом.

Однак те, чи зможе Україна закріпити та розвинути успіхи, значною мірою залежить від того, скільки зброї різного типу їй поставлять.

"Лукашенка легше скинути, ніж Путіна", The Atlantic, США

Колонка історика Енн Епплбаум

Зібравшись у підвалі на тихій вулиці, білоруси готуються покинути Варшаву, щоб приєднатися до української армії. Вони більше схожі на групу програмістів, які готуються до довгої подорожі.

Кілька позашляховиків припарковано зовні. Машини подаровані поляками чи білорусами, або залишені іншими, які пішли на фронт. Група, яку зустрічаю, незабаром поїде до українського кордону. Зі мною розмовляють за умови, що не фотографуватиму і не питатиму імен. Якщо їх встановлять, членів сімей переслідуватимуть та заарештовують білоруські силовики.

 

"Наші родичі – заручники", – каже один із них.

Вони молоді. Їм 20-30 років. Вони їдуть у полк імені Кастуся Калиновського – військову частину, створену у березні у складі української армії з окремим білоруським статусом. Вони сподіваються зрештою звільнити Білорусь від диктатури Олександра Лукашенка, який при владі майже 30 років.

Вони їдуть на передову однією з найжорстокіших воєн ХХІ століття з відчуттям, що інші, кращі шляхи до політичних змін у рідній країні, зникли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою" – Стівен Бланк

К. 20 років. Під час масових протестів після вкрадених виборів 2020 року, які всі називають "революцією", К. та його друг поширювали листівки з критикою режиму. Друг зараз у тюрмі, відбуває чотирирічний термін. Після того, як Росія вторглася в Україну, К. мучився від почуття провини, не міг спати, сердився, що провал білоруської революції означав, що російські ракети можуть запускати по Україні з Білорусі.

"Я зрозумів, у нас є зобов'язання поїхати до Києва. А потім поїдемо до Мінська. Ми не закінчили революцію, не прибрали Лукашенка, не перешкодили російським військам перетнути наш кордон, щоб нападати на Україну. Все це причини воювати за Україну", – каже він.

×