Потенційні наступники Путіна: як усунути главу Кремля

Думки в американському виданні 1945 професора політології Університету Рутгерса в Ньюарку, фахівця з України, Росії та СРСР Олександра Мотиля.

Хто може бути гіршим за Путіна? Питання не лише теоретичне. Поки політики й аналітики в Росії, Європі й США обмірковують можливі сценарії усунення Володимира Путіна з посади, постає питання про його наступника. Це важливо зі зрозумілих причин. Якщо його наступник, імовірно, буде гіршим, то нам слід уникати політики, яка загрожує правлінню Путіна. Якщо як альтернатива його наступник, можливо, буде кращим, є сенс прискорити відхід Путіна.

Було б абсурдно припускати, що можемо передбачити, хто може бути наступником Путіна. Але можемо уявити, який діапазон політики можуть проводити його потенційні наступники. І спробувати визначити, хто – радикальний російський імперіаліст, клон Путіна чи квазідемократ з більшою чи меншою імовірністю покращить або погіршить становище Росії та її відносини з Україною і Заходом.

Ніхто не сперечається, що оптимальним сценарієм для всіх зацікавлених сторін був би демократ чи квазідемократ. Найімовірніше, він, а це, звісно, буде саме він, відкине путінські фашистські нововведення, спробує покласти край війні з Україною, спробує навести мости із Заходом і реінтегрувати Росію у світову економіку.

Такий лідер не матиме підтримки найближчого путінського оточення, але має змогу звернутися до освіченого й професійного міського класу Росії та молоді. Не знаємо, чи цього буде достатньо для створення стабільного режиму. Найімовірніше, ні. Але цього має бути достатньо, щоб дати можливість квазідемократам вийти з підпілля і покласти край, нехай і тимчасово, найгіршим надмірностям путінського правління. У цей час обов'язково відбудеться контрреволюційна реакція.

Клон Путіна був би гіршим, ніж квазідемократ, але принаймні пропонував би перспективу збереження статус-кво. Як і сьогодні, одні росіяни будуть сповнені ентузіазму, інші будуть розгублені. А еліти, напевно, відчують полегшення від того, що серйозних змін не передбачається.

І все ж клон Путіна страждатиме на фундаментальний недолік, який підірве його правління – він не буде Путіним. Зрештою, Путін витратив понад 20 років на створення гіперцентралізованого режиму, в основі якого він сам. Путін – гіпермужнє втілення енергійної Росії, необхідне для стабільності й легітимності режиму. Заберіть Путіна й замініть його на клон, і ви зменшите здатність клона продовжувати політику Путіна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Крах Російської імперії залежить від України" – Ах'яд Ідігов

Отже, клон Путіна, напевно, буде слабшим і менш легітимним, ніж Путін. Слабкість може відчинити двері до нестабільності, боротьби за владу, хаосу й громадських заворушень, після чого або клон стабілізує своє правління, або його замінить квазідемократ чи радикальний російський імперіаліст.

Чи буде радикальний російський імперіаліст, скажімо, хтось на зразок Ігоря Стрєлкова, воєнного злочинця, який ініціював війну на Донбасі 2014 року, гіршим за Путіна? Важко зрозуміти як.

Для початку важливо пам'ятати, що Путін – масовий убивця, розпалювач війни та імперіаліст, який зруйнував російську демократію, замінив її фашизмом і розпочав геноцид в Україні. Десятки тисяч невинних українських мирних жителів убито. Українські міста зрівняли із землею. Десятки його політичних супротивників убито. Сотні росіян убиті внаслідок вибухів житлових будинків 1999 року, які мали стати приводом для нового нападу на Чечню. Що саме має зробити наступник, щоб стати гіршим? Використовувати ядерну зброю? Але майже всі аналітики сходяться на думці, що Путін міг би легко вдатися до цього, якби захотів.

Джеймс Феллон, професор психіатрії і поведінки людини в Каліфорнійському університеті, назвав Путіна психопатом і порівняв його з Адольфом Гітлером. Порівняння викликає аналогічне запитання – чи міг хтось бути гіршим за Гітлера? Чи захопили б Генріх Гіммлер, Йозеф Ґеббельс або Рейнгард Гейдріх більше країн? Вбили б більше поляків, українців і білорусів? Винищили б більше євреїв? Чи була б їхня версія "Майн Кампф" ще божевільнішою?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кремль використовує військовополонених для шантажу" – комунікаційна директорка "легіонерів" Абігейл

Чи може той, хто не є Путіним, справді замінити Путіна? Але хоч би ким був радикальний наступник Путіна, у нього, як і у клона, буде один фатальний недолік – він не буде Путіним. У результаті, йому бракуватиме путінської популярності й легітимності в народі. Йому також бракуватиме путінської здатності врівноважувати радикалів і поміркованих усередині політичної еліти.

Тож радикал буде слабшим за Путіна, набагато менш здатним проводити свою політику і зі значно більшою імовірністю стане жертвою боротьби за владу, палацових інтриг і широкої опозиції.

Це призводить до цікавого висновку. Квазідемократ може бути кращим для Росії, тоді як клон і радикал, імовірно, означатимуть продовження путінського ведення справ, але всі три започаткують період серйозної боротьби в еліті й системної нестабільності.

Таким чином, відхід Путіна буде корисним росіянам, українцям і Заходу. Менш стабільна, невизначеніша і хаотичніша Росія не зможе вести велику сухопутну війну, придушувати інакомислення і демократію, підтримувати імперіалістичний порядок денний. Можливо, лише недовго, але, враховуючи жахи путінського режиму, навіть короткий перепочинок був би чимось хорошим.

Переклад Gazeta.ua

×