Республіканці вже не ті. "Миру через силу" не буде?

Республіканець-президент США Рональд Рейган колись проголосив: "Мир здобувається силою". Саме за його правління розвалився СРСР і впала Берлінська стіна. А що декларують нинішні республіканці?

Щодо загрози вихолощення рейганівського принципу "мир через силу" ізоляціоністським крилом республіканців США в майбутній новій адміністрації Трампа. В цьому контексті варто ознайомитися з програмною статею-заявкою Роберта О'Браєна, надрукованою 18.06.2024 у провідному зовнішньополітичному часописі Foreign Affairs " Повернення миру через силу". Автор цього амбіційного і неоднозначного тексту - Роберт К. ОʼБраєн - радник президента США Трампа з національної безпеки з вересня 2019 по січень 2021 р. (після відставки Болтона і до призначення Саллівана вже у Байдена).

За неофіційними даними, він є одним із претендентів на чільну посаду в новій (потенційній) адміністрації Трампа - держсекретаря або глави Пентагона. Про це зокрема свідчить і поява зазначеної статті - як пробної кулі щодо суспільно-політичної реакції - з детальною заявкою на формулювання засад зовнішньої політики президента Трампа на базі певної інтерпретації принципу "мир через силу". Насправді це гасло є нині відновленим принципом сучасної Республіканської партії США загалом, а не особисто Трампа.

Так, зокрема, у квітні 2024 р. Конгрес США за ініціативою республіканського спікера Палати представників Джонсона ухвалив (у складі відомого пакету законів) окремий розлогий закон з аналогічною назвою, що охоплює чимало різноманітних питань глобального миру і безпеки (поза коштами на допомогу), зокрема й стосовно України, Ізраїлю, Тайваню та інш.

...всередині республіканців, схоже, розгорнулася серйозна боротьба за інтерпретацію і змістовне наповнення принципу "мир через силу" між прихованими латентними ізоляціоністами, які розглядають "мир" у вузькому сенсі - передусім для Америки, та ідейними спадкоємцями Рейгана, які розглядають "мир" в загальносвітовому вимірі...

Водночас, всередині республіканців, схоже, розгорнулася серйозна боротьба за інтерпретацію і змістовне наповнення принципу "мир через силу" між прихованими латентними ізоляціоністами, які розглядають "мир" у вузькому сенсі - передусім для Америки, та ідейними спадкоємцями Рейгана, які розглядають "мир" в загальносвітовому вимірі - як результат глобальної проєкції сили США (що, безумовно, в інтересах України).

Як свідчить публікація ОʼБрайєна, він є очевидним представником латентно ізоляціоністського і вузько антикитайського крила республіканського зовнішньополітичного істеблішменту з відповідним редукціоністським баченням зовнішньої політики США. Автор прагне інтерпретувати ефективне й успішне в поваленні світового комунізму і закінченні "холодної війни" гасло Рейгана щодо "миру через силу" по-своєму - розмиває його сучасну дієву глобальну сутність у псевдоісторичній балаканині і вузькій редукціоністській інтерпретації, маніпулює і вихолощує його універсальну суть.

Нам потрібна реалізація республіканського принципу "мир з позиції сили" в глобальному масштабі з проєкцією домінуючої американської сили на усі важливі куточки світу, як це у свій час зробив Рейган (що зокрема створило умови й для здобуття незалежності України).

У цей час екзистенційних загроз не лише для українців, але й загалом для євроатлантичної цивілізації Свободи, потрібна республіканська адміністрація США як команда-спадкоємиця зовнішньої політики видатного президента Рейгана...

У цей час екзистенційних загроз не лише для українців, але й загалом для євроатлантичної цивілізації Свободи, потрібна республіканська адміністрація США як команда-спадкоємиця зовнішньої політики видатного президента Рейгана, а не як команда фактичних провідників глобального відступу Америки (за винятком тихоокеанського регіону) і забезпечення її власного миру з позицій ізольованої від решти світу сили. Очевидно остаточна зовнішня політика президента Трампа буде вироблятися зовнішньополітичною командою, яка буде в своїй суті або рейганістською, або ізоляціоністською, хоча й з акцентом на силу Америки в обох варіантах. Іншого не дано.

Тож хочеться сподіватися, що вплив крила латентних ізоляціоністів не буде надмірним, а автор наведеного "програмного" опусу не отримає омріяних посад в новій адміністрації Трампа, на які, схоже, амбітно замахнувся - держсекретаря або глави Пентагона. У разі перемоги на виборах, Трамп зробить дурницю, якщо сформує свою зовнішньополітичну команду з таких псевдо-фахівців.

Хоча у нього, насправді, є вибір із значно потужніших і адекватніших фігур, здатних гідно продовжити зовнішньополітичну спадщину Рейгана в утвердженні американського лідерства у світі й забезпеченні глобального миру, зокрема таких як Помпео, Гейлі, Волкер та інші.

Як свідчить ця стаття, американські перспективи України, у разі перемоги Трампа, значною мірою залежатимуть від результатів внутрішньої доктринальної боротьби всередині республіканців і навколо Трампа. (У разі ж перемоги кандидата від демократів з їхньою виснажливою і вбивчою для України стратегією "управління ескалацією" та збереження внутрішньої стійкості й цілісності московської орди позитивні перспективи для нас, як на мене, взагалі мінімальні.)

Але у будь-якому разі, українцям слід контролювати свої емоції, дотримуватися здорового глузду й раціонально готуватися обстоювати свої інтереси у США за будь-яких незалежних від нас обставин.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі