Зі святом, дорогі Захисники і Захисниці! Згинуть наші воріженьки

Покрова - особливе свято для українців. Свято небесного і земного захисту, який уособлювало українське козацтво. Особливий символ - козак Мамай. Що приховує цей тисячами упродовж століть розтиражований образ?

1 жовтня. Осінь. Покрова. Одне з найбільш шанованих в Україні свят. І день захисників і захисниць. І День козацтва, і - Покрови Пресвятої Богородиці.

Не знаю чому, але для мене втіленням і символом Покрови завжди був козак Мамай. Так я візуалізую Покрову. Існує маса інтерпретацій давнього зображення Мамая. Але все це тільки версії. "Хоч на мене дивишся, та не угадаєш"… Для мене найближче - буддистське, чи українсько-буддистське тлумачення сенсу. Все скороминуще, все - суєта, є тільки Шлях та Доля. Мамай - це козак Василь, в образі Івана Миколайчука з "Пропалої грамоти" Бориса Івченка.

Козак Мамай був надзвичайно популярним персонажем на теренах козацької України, на обох берегах Дніпра. Його малювали на дверях, на скринях, на стінах, на хатах, на посуді, і на вуликах. На цій картині Мамай сидить на купі черепів. То - черепи ворогів. Ворогів України. Бо "згинуть наші вороженьки", а козак - вічний. Вічна - Україна! Так було, так є, так буде!
Кажуть, що така картина висить в кабінеті керівника Служби божої України Василя Малюка. Там, де багато знають про черепи ворогів. Бо така робота в непевні часи…

З святом всіх! З Покровою! З вдячністю до наших Захисників і Захисниць! Героям - слава! Хай боронить і захищає свята Покрова Україну!

Оригінал