Я три роки жила в гуртожитку з донькою терапевтів Олею. Щовихідних нам передавали сумки з продуктами. Її була наполовину забита цукерками – так віддячували батькам пацієнти. Відтоді ми обидві не любимо "Київ вечірній" і Raffaello – переїли.
– Ти не подумай, мої батьки хабарів не беруть, – повторювала Оля, розгортаючи чергову коробку цукерок. – Це просто подяка. Якщо мама і тато не прийматимуть їх, пацієнти лишатимуть під дверима. Батьки солодкого не люблять, тому передають мені. Чого всі думають, що лікарям треба пляшка шампанського і коробка цукерок? У нас удома стільки випивки, як у ресторані на барній стійці. Краще 20 гривень принеси. Тоді лікар відчує твоє "дякую".
Приписав таблетки – упаковка 22 тисячі гривень
Я не маю звички давати хабарі – ні лікарям, ні викладачам. Ні цукерками, ні грішми. Недавно пересвідчилася, що хабар нічого не гарантує.
З Лесею ми жили на одному поверсі. У кінці серпня на Facebook читаю, що їй поставили діагноз – рак шлунка. Друзі й рідні оголосили про збір коштів. Від Лесиної сестри дізнаюся, що вона пішла в приватну клініку після весілля. Хотіла перевіритися, перш ніж зачати дитину.
– За обстеження заплатила 500 гривень, ще 50 євро дала лікарю, – розповідає сестра Валя. – Обстежували чотири дні. Потім лікар пухлину побачив. Приписав таблетки – упаковка 22 тисячі гривень. За тиждень мали класти на хімію, але чоловік заставив поїхати на обстеження за кордон.
Замість медового місяця Леся й Максим подалися в дрезденську клініку. Німецький лікар шукав пухлину 2 години. Натомість побачив 2-місячний плід.
Тепер Леся на третьому місяці. Випила півупаковки дорогих таблеток. За решту вимагає у клініці повернути гроші. На лікарню подала до суду. Сподівається на щедру компенсацію. А зібрані за півмісяця на лікування 30 тисяч гривень роздає друзям.
1 
1
Комментарии
8