– Тебе жить надоело? Хочешь в окопе сидеть при минус 20? – кричить чоловік у військовій формі на водія маршрутки, що їде з Києва до Вишневого.
Той не взяв на зупинці літню жінку, яка просилася проїхати безкоштовно, як член сім'ї загиблого в АТО. Сказав, уже везе пільговиків. Хоча в салоні сиділи від сили 10 людей.
– Кто у тебя льготник? Ану поднимите руки.
Пасажири мовчать.
– Ми вже одному пояснили, як вести себе не положено. Маршрутка їхала на Боярку. Водій відмовився взяти жінку, яка в Дебальцевському котлі втратила єдиного сина, – чоловік переходить на українську. – Покликав 30 хлопців. Сіли у маршрутку і безкоштовно в ній їздили туди-сюди. Чоловік усе зрозумів і вибачився. На кому ти заробити хочеш? У неї пенсія в п'ять разів менша за твою зарплату. Я сам до АТО 18 тисяч заробляв. Але у числі перших пішов країну захищати. Тоді коли берці й форму за свої гроші купували.
– Помилка вийшла. Але я все зрозумів і тепер буду возити, – каже водій.
Наступного дня в маршрутці бачу напис: "У цьому автобусі учасників АТО перевозять з повагою і безкоштовно". За кермом – інший водій. Безкоштовно везе інваліда війни й родича загиблого бійця.
1 
1
Комментарии