Два місяці тривав міжконтинентальний пінг-понг із німецькими танками на кону. Дискутували, хто має пригнати нам першого "Леопарда". Зрештою, дозріла Німеччина. Сусіди по континенту заявили про готовність приєднатися.
Танки мали піти до нас прямо з "Рамштайна".
Це значно посилило б збройний пакет Сполучених Штатів Америки, зміст якого оголосили напередодні. Перед Збройними силами України відкрилися б не тільки можливості для превентивних ударів, а й перспектива наступальної операції.
Два місяці Московія тисне, налягає іржавою бронею, завалює трупами. ЗСУ стійко відбиваються, проте ініціативу втратили й після звільнення Херсона не мають жодного відчутного успіху.
– Дайте мені 300 танків, а до них – БМП і гаубиці, і ми вийдемо не тільки з глухого кута, а й на державні кордони України, – авторитетно запевнив генерал Залужний.
Наступальної зброї чи не в кожному відеозверненні просить Володимир Зеленський. Наголошуючи на героїчній українській крові. На тому ж наполягає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, дорікаючи партнерам за недостатню активність.
Тож танки мали піти до нас прямо з "Рамштайна".
На його засіданні глава Пентагона Ллойд Остін заявив: "Український народ дивиться на нас". Правду сказав: дивимося. Бо живемо від "Рамштайна" до "Рамштайна", від поставок до поставок.
Під Херсоном ЗСУ могли знищити близько 10 тисяч оточених рашистів. Не знищили. Не було чим добити, скинути у Дніпро. Ворог переправився на лівий берег – і ми отримали Бахмут і Соледар з усіма наслідками.
Два місяці ми чекали нової перемоги. З надією дивилися на "Рамштайн".
Німецькі танки не пішли на український фронт.
З офіційного Києва полетіли докори.
Після 24 лютого 2022 року докори й нарікання стали домінантною формою спілкування Банкової з країнами Заходу, які з власної волі, без будь-яких договірних зобов'язань стали на бік України. У кризовій ситуації, в якій жодна з них не має прямої вини.
Ні для кого ж не секрет, Україна – відомий виробник зброї. А Харківський танковий – один із кращих заводів у світі, що має в активі модернізований і доволі ефективний танк. Який чомусь не поставили на потік. Вітчизняні оборонці розробили, проте через легковажність влади змушені були згорнути унікальні збройні програми. Зокрема й виробництво ракет дальнього радіуса дії, що могли конкурувати зі світовими аналогами. Виключно з власної вини країна постала перед агресором роззброєною, з відкритими кордонами.
Належало покаятися б, визнати страшні прорахунки. І вже потім просити допомоги. Банкова ж не взяла на себе жодної провини, не визнала й найменшої помилки. Пішла шляхом вимог і претензій. Нерідко образливих за змістом або безтактних за формою.
Залишається гадати, що вивело партнерів із рівноваги цього разу.
Свіжі корупційні скандали за участі урядовців і зелених депутатів? Нові факти розкрадання армійських і оборонних коштів? Тринькання казни – замість того щоб зосередитися на власних оборонних програмах?
Так чи інакше, новопризначений міністр оборони ФРН, збираючись на "Рамштайн", "не прихопив" папірця зі збройними резервами країни. І тепер потрібен час на з'ясування кількості "Леопардів". І "поки що не можна сказати, яке буде рішення". США, кивнувши на європейські танки, заявили про закриття перспективи щодо своїх "Абрамсів". За збігом – після зустрічі директора ЦРУ з нашим керманичем…
За обсягами зібраної зброї восьму зустріч союзників можна вважати успішною. Із "Леопардами", зрештою, теж владнається. А потім – і з літаками. Не в тому річ.
Нам не треба сподіватися, що демократичний світ влаштує будь-яка Україна в ролі переможця. Світові потрібен рівний за демократією партнер.
Нинішня війна покликана не лише виснажити й роззброїти Московію, а й оздоровити державні механізми України. Переможна зброя піде в повному обсязі тоді, коли обидві сторони дозріють до необхідного.
1 
1
Комментарии