Президент Одеського міжнародного кінофестивалю Вікторія Тігіпко ділиться його бізнес-рецептом
Вікторія ТІГІПКО, 39 років, бізнес-леді:
– На першому фестивалі нам не було чого показати українського. Занадто довго у вітчизняному кінопроцесі нічого не відбувалося. Українські фільми, якби вони навіть і з'являлися, не могли мати нормальної долі – фестивальної і прокатної. Цьогоріч ми отримали понад 200 заявок на участь у національному конкурсі. Працівники кіноіндустрії відчули: нарешті в нас щось відбувається, процес зрушив, треба працювати. Одеський кінофестиваль – це своєрідний стартап (нова компанія, що будує бізнес на основі інновацій. – "Країна"), створений більше для того, щоб підштовхнути вітчизняний кіноринок. До його організації цілковито годяться методи ведення бізнесу.
Команда
Ключова умова успішного стартапу – люди. Дуже важливо, щоб усі були в курсі того, що відбувається в компанії, куди вона рухається. Коли відокремлено виконуєш свою роботу – зникає командний дух, усвідомлення, заради чого все це. Кістяк Одеського кінофестивалю – 25 незмінних осіб, майже всі з "Артхаус Трафік" (київська компанія, що перша в Україні почала займатися прокатом фестивального авторського кіно. – "Країна").
Оригінальна ідея
Друга основна умова – оригінальна ідея, що має зробити людей щасливішими. Для ОМКФ вона лежала на поверхні: таке кінематографічне місто, як Одеса, не може жити без фестивалю. Тут є всі передумови: славна кіноісторія, прекрасні місця, атмосфера. Зірки охочіше зголошуються їхати в Одесу, ніж у Київ. Чи не в кожного, хоч і через четверте коліно, – одеське коріння. Виходиш із літака, робиш перший ковток повітря – і цей незабутній запах моря. Гості фестивалю закохуються в Одесу, повертаються сюди. Микита Михалков вирішив знімати тут фільм, Вадим Перельман купив будинок.
Півот
Після дебюту часто виникає необхідність відкоригувати стратегію розвитку, зробити поворот заради кращого результату – півот. ОМКФ змінив концепцію на третій рік. Від ідеї фестивалю фільмів із почуттям гумору – до арт-мейнстриму (найпопулярніше мистецьке кіно. – "Країна"). Це дозволило формувати насиченішу програму.
Бізнес-ангели
На першому етапі розвитку стартапу життєво необхідними для нього є так звані ангели. Це – інвестори, які не бояться вкласти гроші в молодий, нікому невідомий проект. Бюджет цьогорічного фестивалю становить понад 3 мільйони євро. 15 відсотків виділила держава, решта – кошти небайдужих. У розвинених країнах це співвідношення – 50 на 50. Квитки на покази, сувенірна продукція покривають лише 0,01 відсотка вкладених грошей. Не знаю жодного прибуткового кінофестивалю. Усі функціонують завдяки "ангелам". У перший рік Одеського фестивалю їх були десятки, зараз – сотні.
Продукт
Підготовка до наступного фестивалю починається одразу після офіційного завершення теперішнього. Протягом року наша команда відбірників, до яких належу і я, переглядають до тисячі фільмів. Я стандартно дивлюся п'ять стрічок на день. Три – це мало, рекорд – сім, але це вже забагато. Коли фільм не подобається – встаю й іду з кінозали. Навіщо витрачати час, коли є значно цікавіші події. Що вибухне – хоч би який мав досвід – ніколи не вгадаєш. Так було з "Артистом" (режисер Мішель Азанавічус. – "Країна"). На кіноринку у Каннах його скромно заявили, ніхто не цікавився ним. Ми підбігли, купили – й такий фурор стався.
Споживачі
Українці жадібні до хорошого кіно. На другому фестивалі трапився випадок: виходимо з кінотеатру – на зустріч прибиральниця. Дістає з кишені потерту програмку й каже: "Я ось цей фільм подивилася вже, і цей. Що ще порадите?"
1 
1
Комментарии