Британка 9-річна Емілі Харріс в аеропорту турецького міста Анталья пройшла митний огляд, використовуючи паспорт свого рожевого єдинорога на ім'я Лілі Харріс. Батьки переплутали і дали дитині не справжній документ, а м'якої іграшки.
– Я не зрозуміла, що сталося, доки не забрала той паспорт. Мене охопила паніка. Я подумала, що нас будуть переслідувати, але нічого не сталося, – каже мати Емілі.
Ми запитали читачів: які казуси з вами траплялися за кордоном?
Був у відрядженні в Маямі. Побіг купатися в океані. Зняв одяг і в плавках пішов до води, а за мною – двоє полісменів із криком. Скрутили руки, як тільки ноги намочив. Показали на червоні прапорці вздовж берега. Виявляється, коли вони є, купатися не можна. Це означає, що рівень океану піднімається і нема чергових рятувальників.
Андрій МАЛИШЕВ, 33 роки, ІТ-спеціаліст, Київ
У жіночому туалеті римcького ресторану побачила чоловіка. Він відкрив переді мною кабінку, постелив на унітазі спеціальний папір і простягнув руку – хотів мене туди провести. Весь час називав "сеньйорина-бела" – пані-красуня. Я подумала, що він – маніяк, і втекла. Потім знайомі італійці пояснили, що це такий екзотичний сервіс. Там на раковині стоїть його кружка, і кожна дама може лишити чайові. Зазвичай кидають не менше євро.
Алла МЕЛЬНИК, 29 років, менеджер з продажу, Харків
У США не могла перейти дорогу. Зелений сигнал світлофора загорявся на кілька секунд і одразу вмикався червоний. При цьому пікав і була намальована рука долонею вперед, ніби: "Стоп". Як тільки бачила її, бігла назад на тротуар. І так кілька разів. Перейти вдалося, коли кілька людей спокійно рушили на червоний. Виявляється, це означає "не зволікай".
Катерина ГЛЕБОВА, 27 років, модельєр, Львів
У Відні спитав перехожого, як знайти потрібний мені готель. Звернувся англійською. Чоловік почав відповідати. Потім затнувся, не міг пригадати слова, почухав голову і видав: "Холєра, як же це буде англійською". Виявилося, він переїхав зі Львова. На вихідних сходили з ним на пиво.
Михайло ПЕТРІНКО, 48 років, підприємець, Ужгород
На всі мої запитання в Болгарії продавець продуктового магазину заперечливо хитав головою: ні. Що не назву – немає. Думаю, що за магазин такий? Виявилось, у Болгарії кивки головою, що означають "так" і "ні", – протилежні нашим. Тобто продавець говорив, що все є, а я продовжувала питати й пішла без покупок.
Ольга СОТНИКОВА, 37 років, тренер з йоги, Донецьк
Пригостила одногрупників у Франції нашими цукерками "Пташине молоко". Їздила туди за обміном. Перед парою кілька студентів сидять на партах, жують цукерки, нахвалюють. Один спитав, як вони називаються. Я дослівно переклала. Всі, як один, почали випльовувати. Потім довго пояснювала, що назва не має нічого спільного зі вмістом цукерки.
Світлана МАРЧЕНКО, 35 років, бізнес-консультант, Київ
В автобусі на території аеропорту в Туреччині забули барсетку з документами. Бігли за ним, махали водієві – не побачив. Довелося взяти таксі. Заплатили 120 гривень за те, що провіз 50 метрів.
Денис ДІМУРІН, 25 років, підприємець, Київ
3 
1
Комментарии