В Афінах 15 квітня 1896-го відбулася церемонія закриття перших, відновлених після античності, Олімпійських ігор. Ідея їх відродження належить французькому історику П'єру де Кубертену. 1894 року до Сорбони на конгрес для її обговорення він запросив представників спортивних товариств з 11 країн світу.
Перша Олімпіада - в ній, як і в Стародавній Греції, мали право брати участь лише чоловіки - відкрилася у Великодній понеділок. Того року він збігся у православній і католицькій церквах. На афінському стадіоні Панатинаїкос зібралося близько 80 тис. глядачів. Ігри тривали 10 днів. Змагався 241 спортсмен із 14 країн світу. Найбільше "золота" - 11 - здобули американці, а медалей загалом - 46 - грецькі спортсмени.
Лише одна людина могла дивитися в кінетоскоп
Перший публічний салон кінетоскопів - пристроїв для перегляду рухомих картинок - 14 квітня 1894 року відкрила в Нью-Йорку на Бродвеї фірма Goland Brothers
. Кінетоскоп нагадував невелику шафу. Зображення, що змінюються, розглядали через отвір у корпусі. Між оком глядача та джерелом світла з великою швидкістю рухалася прозора плівка із зображенням. За цим принципом створювалися всі наступні кінематографічні пристрої. До кінетоскопа прилаштували навушники, під'єднані до вбудованого в корпус фонографа.
Фільм у кінетоскопі могла дивитися лише одна людина. У першому нью-йоркському салоні 10 пристроїв стояли в два ряди. Кожен демонстрував інший фільм. За 25 центів відвідувач міг подивитися всі стрічки в одному з рядів. Серед сюжетів перших популярних картин, зокрема, були про англійську жінку-акробата, роботу ковалів, про півнячі бої.
За 25 центів тоді можна було купити квиток до одного з найкращих вар'єте міста, а в розважальному парку відвідати шоу морських левів, танцювальну залу та тричі покататися на каруселі. Та кінетоскоп все одно швидко став популярний. Нью-йоркський салон упродовж першого року приносив стабільний прибуток у майже $1400 на місяць. На початку літа 1894-го Goland Brothers
відкрила два таких самих заклади в Чикаго та Сан-Франциско.
Хрестоносці розорили Константинополь
13 квітня 1204 року хрестоносці захопили столицю Візантійської імперії Константинополь. У 350-тисячному місті - найбільшому в тогочасній Європі - безчинствували впродовж тижня. "Що творили вони в церкві Святої Софії, важко повірити, - писав свідок, грецький історик Микита Хоніат. - Вівтар із золота і коштовних каменів розбили й розділели. Коли вони на мулах вивозили здобич із храму, то тварини не могли встояти на ногах... Неможливо було пом'якшити благаннями цих варварів. Того ж, хто хоч у чомусь заперечував їм або відмовляв у їхніх бажаннях, били, а часто оголяли меча. Вулицями вони їздили на конях зі зґвалтованими жінками. Коли ж ділили здобич, то не було для них різниці між мирським і священним посудом: однаково пристосовували його для плотських потреб. Навіть з ікон із Христом робили сидіння й лавки для ніг."
Так закінчився Четвертий хрестовий похід. Метою ж його було відвоювати в мусульман Єрусалим. Та у Венеції нащадок скинутої у Візантії династії Ангелів Алексій IV попросив рицарів трохи змінити маршрут і повернути йому трон. Пообіцяв за це майже 48 т срібла. Але отримавши своє, винагороди не дав. Хрестоносці вирішили домогтися плати силою. Константинополь захопили вдруге і розграбували. Із міста вивезли близько 100 т срібла, а також сотні скульптур. Четверо бронзових коней із Константинополя досі стоять на даху собору Святого Марка у Венеції.
На розкопках давньоримського міста Помпеї 13 квітня 1895 року виявили кістяк серед гори скарбів: коштовних браслетів, перснів, золотих ланцюжків. А срібний столовий сервіз налічував 108 предметів - кубків, чаш, тарілок, ложок і навіть ситечок. Понад тисячу золотих монет блищали, ніби щойно викарбувані. Скарби потай продали французьким Ротшильдам. Однак хтось проговорився. Спалахнув скандал. Та італійська влада була вже безсила повернути коштовності. Сьогодні всі вони виставлені в Луврі.
16 квітня 1618 року англійський лікар і вчений Вільям Гарвей (1578-1657) на публічній лекції в Лондоні вперше виклав прийняте нині бачення системи кровообігу в організмі людини й інших теплокровних істот. На основі спостережень і експериментів він довів, що кров рухається по колу - правильніше двома колами: малим - через легені й великим - через усе тіло.
Цитата
"Це - музика для товстунів. Під її ритм у всіх розкішних кабаках "культурних" країн товсті люди, цинічно рухаючи стегнами, бруднять, симулюють акт запліднення чоловіком жінки"
2 
1
Комментарии