Під Палацом дожів у Венеції скупчення різномастих туристів. Обличчя в багатьох - наче з'їли кислицю. Ще півгодини тому всі сумирно стояли в чергах до кас, щоб оплатити вхід до палацу з екскурсією.
Квитки продавали по 16 євро. Щойно їх розкупили, каси швидко зачинили, а на входах розклеїли папірці з оголошеннями. Хто знає італійську, прочитав дрібним шрифтом, що палац на невизначений строк зачиняється. Музейники страйкують.
Найбільше обурюється наша екскурсовод - італійка Нана. Жестикулює, верещить на усю площу Сен-Марко, не стримуючи прокльонів. Але нам тихенько пояснює: музейні працівники мерзнуть у сирих приміщеннях палацу за 800 євро на місяць. Вона за таку плату взагалі б замінувала палац. А може, і підірвала б.
Німецька група вичікує 5 хвилин, по тому їхній керівник стукає у дерев'яні двері. Жодної відповіді. Він рішуче кудись іде.
Французи всідаються на наплічники й мугикають хором якусь пісеньку.
У нашій країні всі на боці страйкарів
Російськомовна група відпускає дотепи про музейників, які через низьку температуру мають блакитну кров.
Японці чекають під дверима, вишикувавшись по двоє. На квитках вказано - екскурсія можлива з 11.00 до 16.00. Зараз 14.00.
Німецький гід приходить із двома карабінерами. Ті вислуховують туристів, крутять у руках квитки. Знизують плечима - кожен в Італії має право на страйк. І якби їхня воля, вони б теж страйкували.
- Нічого не буде! - підтримує карабінерів Нана. - У нашій країні всі на боці страйкарів.
Ми вручаємо квитки керівникові групи - їх можна використати протягом двох місяців. Обіцяємо відвідати палац іншим разом.
На годиннику 15.00. Туристи поволі розходяться. Залишаються чекати лише японці. Їхні обличчя просвітлені й спокійні. У них іще година надії.
1 
1
Комментарии
30