Схоже, українська влада і не збирається покарати правоохоронців, які чинили як справжні бандити на Євромайдані та біля Адміністрації президента. Поки що, окрім усного осуду перших осіб і обіцянок розслідувати і розібратися, нічого нема. Керівник столичної міліції Валерій Коряк відбувся тільки легким переляком. Гучні заяви про його відставку виявилися мильними бульбашками — він залишається на своїй посаді.
Натомість під гарячу руку вже потрапили громадські активісти та побиті мітингувальники — підлеглі кишенькові судді гарячковито "шиють" їм справи "за організацію безладів" та хуліганство. І хай нас не вводить в оману виклик очільника МВС Віталія Захарченка до Генпрокуратури. Усе закінчиться великим пшиком. Бо хіба у "регіоналів" права рука не відає, що творить ліва?
Отже, після відвертого розбою проти власного народу можновладці вирішили наплювати на громадську думку, вимоги єврочиновників, міжнародну спільноту і трохи погратися в кішки-мишки. Бо такий у них менталітет. Жодного свого донецькі не здають. У їхній зграї головне — не закони, а "понятія". Піти на поступки громаді й опозиції для них западло.
Маємо усвідомити: грубість і цинізм нинішньої влади породжені її безкарністю. Команда Януковича підпорядкувала собі усі гілки влади, правоохоронні органи, суд, силові структури, тому почувається безпечно. На її сторожі — чисельна армія церберів: костоломи в погонах і касках, прокурори, судді, особисті охоронці... Чекати, що у них прокинеться совість чи милосердя — даремно.
Тож нинішні безчинства влади — лише репетиція до президентських виборів. Якщо сьогодні вони нас б'ють, то завтра в нас стрілятимуть. Тому опозиція має радикалізувати свої плани і готуватися до більш жорсткого протистояння з бандитами від політики. Наприклад, розпочати перемовини із спілками колишніх офіцерів, силовиків, афганців, зробити їх своїми спільниками у боротьбі з режимом. Шукати серед начальників обласних управлінь міліції генералів, які відмовляться виконувати накази стріляти в народ. Такі ще є, але їх можуть замінити макіївськими чи єнакіївськими полковниками і майорами.
Треба негайно переконати Захід, що настав момент істини, що без дієвих санкцій проти українських можновладців режим діятиме ще жорсткіше, а політичні переслідування плавно перейдуть у масові розправи. Зрозуміло, що цим влада ще далі заганятиме себе в глухий кут, але маємо пам'ятати, що загнаний у кут звір небезпечний: в агонії він може накоїти багато лиха. А приручати його пізно.
2 
1
Комментарии
21