Мені не відомо, скільки нагород і трофеїв здобув за кар'єру французький біатлоніст Мартен Фуркад. Нехай цим займаються статистики. Знаю сотні видатних спортсменів, які здобули десятки нагород і встановили купу рекордів і яких все одно благополучно забули. Бо по-справжньому цінуються не цифри досягнень, а вчинки. Щоб увійти в історію, слід не лише стати чемпіоном, а зробити щось таке, що вразило би світ. І залишилося в пам'яті якщо не назавжди, то надовго.
Мартен Фуркад був єдиний із десятків біатлонних чемпіонів, хто послідовно виступав проти допінгу. Не просто казав стандартні слова, що ні до чого не зобов'язують, – це може кожен. Називав імена і прізвища. Був проти, щоб до змагань допустили росіянина Логінова, якого дискваліфікували на два роки за використання недозволених стимуляторів. Виявлений у його організмі препарат не можна вжити випадково з їжею чи ліками від застуди. Значить – він свідомо обманював весь біатлонний світ, був на цьому впійманий і не має після цього морального права виходити на старт.
Чому так говорив тільки Фуркад? Бо був упевнений, що сам – чистий від допінгу. Точно знав: не доведеться, як іншим, розповідати байки про випадкові ліки від нежитю, які він випив. Мартен прагнув не лише перемагати. Хотів зробити свій вид спорту справді справедливим змаганням, де немає місця махінаторам.
Нині Мартен Фуркад завершив кар'єру. Й усі поспішають назвати виграні ним медалі й кубки, забуваючи згадати його антидопінгові заяви. Ніби й не було. І не буде. Бо таких біатлоністів, як він, більше не видно. В особі Фуркада світовий біатлон попрощався не лише з видатним чемпіоном, а й із власною совістю. Хочеться вірити, ненадовго
Комментарии