У радянські часи був тип "розумного роботяги". Він добре знав свою справу, допомагав давати план і тому спокійно посилав подалі безпосереднє начальство, яке без нього плану могло й не виконати.
У заводській бригаді, де я працював молодим, теж був такий. Гриша збирав коробки передач своїми золотими руками, посилаючи подалі майстра і начальника цеху, й заочно закінчував інститут. Після навчання Гришу призначили майстром – і посилати почали вже його. Довелося повернутись у слюсарі й сидіти тихо.
Приблизно така ж доля у футбольних "лідерів роздягальні", які дають результат на полі й намагаються диктувати свою волю тренеру. Як сьогодні це робить Ліонель Мессі. Його бояться всі тренери "Барселони", які приходять після Хосепа Ґвардіоли. Поки що Мессі здатен у критичний момент тягти на собі команду. Та це вже вдається не завжди.
Усе зміниться, щойно Мессі закінчить грати у футбол. Йому запропонують показати вміння, не патякаючи язиком у роздягальні, а відповідаючи за результат на посаді тренера. І тоді вже посилатимуть його, як котрий рік намагаються посилати не менш видатного Зінеддіна Зідана, який очолив мадридський "Реал". Офіційно про це не говорять, але ми рано чи пізно дізнаємось про все, коли той же Ґаррет Бейл, гравець іспанського клубу, випустить мемуари. Звісно, якщо не стане тренером.
Але це навряд. Успіху на тренерській лаві досягають не ті, хто качав права у роздягальні, а ті, хто мовчав і вчився. Як Зідан. А Мессі, коли забажає стати тренером, імовірно, повторить шлях Гриші з моєї заводської бригади
Комментарии