Політологам, громадянським активістам та навіть астрологам, котрі переконують нас: президент Янукович грається у хорошого царя та поганих бояр, давно пора придумати для нас інші казки про Віктора Федоровича.
Яскраве тому підтвердження – свіжий факт оприлюднення Рахунковою палатою результатів аудиту, згідно яких Мінінфраструктури та Нацагентство з Євро-2012 неефективно використало 3,7 млрд гривень держкоштів при реконструкції аеропорту "Бориспіль". Це – другий серйозний "косяк" нинішнього глави комітету Верховної ради з питань транспорту і зв'язку, а в часи безпосереднього освоєння коштів – міністра інфраструктури Бориса Колеснікова. Перший – загальновідомий сумний анекдот про спробу "хюндаїзації" всея України, після чого в соціальних мережах Колеснікова охрестили Прохюндаєм.
У інших країнах, навіть у Росії, самого лише "Хюндая", котрий вперше зі 100 разів поламався вже на другий день експлуатації, виявилося би достатньо для того, аби з тріском звільнити винуватця чи не найбільшого навіть із часів Української РСР транспортного колапсу, або відправити автора інфраструктурного провалу кудись у почесне заслання послом у Монголію.
Проте голова держави Віктор Янукович, хоч і насварив свого соратника та однопартійця, проте це виглядало так, ніби багатодітний тато легенько, чисто символічно смикає меншенького улюбленця за вухо, бо той розлив варення. Борис Вікторович і далі займається "покращенням інфраструктури вже сьогодні". А те, що вибачився за "Хюндаї", нічого не поміняло. Вони і далі ламаються, хоча морозів, на які все списували, вже нема й не буде.
Тоді Колесніков сказав, що і "Мерседеси" ламаються. Мовляв, нічого й ніде не буває відразу добре. Тепер він заявляє: експерти Рахункової палати, мовляв, не мають достатньої кваліфікації, аби робити такі висновки. З цього напрошується очевидний висновок: історія з "Хюндаями" - це як раз свідчення достатньої кваліфікації самого пана Колеснікова. Звісно, "Хюндаї" поїдуть, літаки в Борисполі залітають активніше, просто ми ще нічого цього не розуміємо. Про те, чому за бюджетні кошти в країні не зроблено ще нічого толкового, що б реально працювало – крім, звісно, реконструкції всіх президентських резиденцій та дороги на Межигір'я, - не говорить ніхто з чиновників. Ну, хіба що вкотре нагадає недолугих "попередників".
Випадок, коли високому чиновнику все сходить із рук, не поодинокий. Згадаємо яскраву історію з Владиславом Каськівим. Голова Держагентсва з інвестицій (тобто, один із передніх флангів "покращення") підписав мільярдну угоду зі звичайним лижним інструктором та завдав Україні не лише фінансових, а й іміджевих збитків. Проте отримав за це лише несильного запотиличника у вигляді догани. Лишився працювати далі, пообіцявши президенту більше так не робити. І хоч очікував на відставку, ніхто його туди не відправив. Хоча в інших країнах чиновники йдуть з посад самі, навіть за менші провини.
Нарешті, ще один президентській "професіонал" - міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Зовсім недавно людина із дипломом історика та погонами полковника, той, хто публічно похвалився, як фальсифікував вибори Кучми в 2004 році, особа, прямо причетна до розкрадення культурних цінностей, свідомому розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, нецільового використання бюджетних мільйонів та лобіст вузівської корупції, отримав від президента країни, в якій це все відбувається, Віктора Януковича... усне зауваження з приводу того, що в країні нема спортивних майданчиків. Пообіцявши виправитись, Табачник такого шансу не от отримав: Янукович забрав з-під його підпорядкування спорт. Можемо ми вважати, що Табачник таким чином покараний? Не певен...
Якби Віктор Янукович справді грався в доброго царя, зі злих бояр шапки летіли б тільки так. Причому – разом із головами. І будьте певні: навіть пропечені опозиціонери змушені були б якщо не публічно аплодувати суворому та справедливому президентові, то принаймні мовчки погоджуватися та потай зловтішатися. Звісно, залишену без очевидного покарання явну провину можна пояснити другим шансом, наданим чиновнику, випробувальним терміном тощо.
Проте в такому разі Колесніков уже має щонайменше три попередження. Табачник – той взагалі мусить накопичити стосик проколотих за порушення талонів. Це стосується практично всякого, хто обіймає за правління Віктора Федоровича якусь посаду. Чого там вибирати вирази: жоден із цих людей не вміє нічого. Тобто, можливо, вони хороші бізнесмени. Але в питаннях модернізації та вестернізації держави воно – нулі. Дивно, чому Янукович, на відміну від мера Харкова Геннадія Кернеса, ще не пообіцяв нікому "помноження на нуль уже сьогодні". Хоча про що ми... Нуль неможливо помножити на нуль.
Мені стало цікаво, як Віктор Федорович у зрілі роки керував автобазою. Ходять чутки, він був жорстким керівником. І автобаза працювала, як належить, мов налагоджений механізм. Чому не можна довести собі та громадянам, що і Україна може працювати, варто лише поставити людей на свої місця, вимагати від них ефективної роботи і, що для нинішніх виборців дуже важливо, публічно шмагати тих, хто накосячив. Повірте, ми з вами лише зрадіємо, якщо Янукович пустить кров Табачнику – звісно, це фігуральний вираз.
Але справа ось у чому. Президент Янукович зовсім не знає, як повинно бути. Для нього особистий комфорт та номінальна роздача запотиличників без серйозних наслідків для тих, хто їх отримує, набагато важливіші, ніж справді рух України вперед і вгору. Саме тому він нікого ні за що не карає: боїться залишитися зовсім сам, без опори під ногами. Адже замінити Каськіва, Ганну Герман чи Табачника йому реально немає ким. Тобто, насправді є ким: ось лиш ці кандидати не бачитимуть у ньому президента країни...
3 
1
Коментарі
6