Не так давно всі, кому давали можливість висловити свою думку про нинішнє становище Ріната Ахметова, різними словами говорили про одне: він не розрахував сил, втратив відчуття реальності й сам себе загнав власними дії в глухий кут. Але останнім часом складається враження – мільярдеру вже нічого не треба робити для самознищення. Бо в процес активно включилися впливові опоненти.
Майдан усунув від влади Януковича та його посіпак. Партія регіонів доживає завдяки своїм відверто злочинним діям під час Революції Гідності останні активні політичні місяці. Натомість погодьтеся: у такий самий спосіб, через прямий вияв народного гніву, не приборкати, не приструнити й не налякати Ахметова. На думку громадян Рінатові Леонідовичу плювати з висоти своїх київських бізнес-центрів. Захід же він заспокоює публічними заявами про "геноцид Донбасу", прихильність ідеям єдності України й миротворчими закликами.
Хоч західні партнери й розуміють його лукавство, формальні причини заморозити його активи подібно до активів Януковича й компанії у європейських та американських чиновників відсутні. Росія ж не чіпає Ахметова, бо своїм невтручання у війну на його улюбленому Донбасу досвідчений бізнесмен купив лояльність Володимира Путіна. Ось очевидні обставини, котрі роблять Ріната Леонідовича навіть в умовах війни на його території фактично недоторканим. Його можна лаяти й соромити, але приклад з Ігоря Коломойського він усе одно не візьме.
Але тепер Ахметов опинився в центрі уваги не лише обуреної, проте, на жаль, поки ще не всесильної громадськості. Голова СБУ Валентин Наливайченко публічно констатує: мільярдер уже не господар Донбасу й не має на регіон жодного впливу. З іншого боку, навіть якщо припустити "договорняк" між Ахметовим і терористами, коли погрози націоналізувати майно "донбаського короля" - лише алібі, станом на тепер ймовірні домовленості зайшли аж надто далеко. Бо оплотом російських терористів стає саме Донбас – із усіма наслідками, що витікають з цього. Не дарма Ахметов заявив, що Донецьк бомбити не можна: адже бомбитимуть, бо армія може й послухає, але Гіркіну з компанією на це чхати. Випалена земля на місці царства Ахметова – найближча й невідворотна перспектива.
Є ще третій бік справи, зовсім несподіваний. Креативний губернатор Дніпропетровщини Ігор Коломойський всерйоз пропонує націоналізувати підприємства та інші активи спонсорів тероризму й передати їх учасникам АТО. А його команда вже готова легалізувати "отжим". Влада й суспільство цьому тільки аплодуватимуть. І ніхто не має сумнівів: ініціатива Коломойського спрямована на бізнес "донецьких". Отже, в Ахметова ціляться ще й з такої засідки.
Крім того, не варто забувати про цілком легітимний референдум, проведений у травні на Донбасі, згідно з результатами якого частина Донецької області може на законних підставах відійти "під Коломойського". А інша частина, включно зі Слов`янськом, на тих же підставах увіллється в Харківську область. Територіальна реформа зробить Донбас меншим, ніж він є тепер, що бізнесу Ахметова ой, як невигідно.
Усе це вкупі насувається невідворотніше, ніж всенародний гнів. Закону Рінат Леонідович боїться більше, ніж анафеми. Тому в нього є унікальна можливість перехопити ініціативу. Діяти швидко, грати на випередження. І протягом кроткого часу повернути собі вплив на Донбасі, убезпечити активи від націоналізації й навіть поліпшити імідж у народних очах.
Для цього Рінату Ахметову вже зараз треба почати відновлювати Слов`янськ, Краматорськ, Червоний Лиман та інші потерпілі від війни населені пункти власним коштом. Пригадайте обіцянку Петра Порошенка відновити пошкоджену бруківку. Це робиться. Кажуть, за гроші президента та наближених до нього бізнесменів. Без помпи. А ось Ахметову зараз помпа потрібна! Реставрація, відбудова, розбудова Донбасу, матеріальна допомога жертвам війни, виплати вдовам та сиротам, тонни гуманітарної допомоги, робочі місця, інша реабілітація – все це монопольно повинен підібрати під себе Рінат Леонідович. Він доведе, що фінансує мир, навіть якщо перед цим і фінансував війну. Реабілітує себе повністю. І навіть активісти Майдану після такого не особливо будуть проти видати йому індульгенцію…
3 
1
Коментарі
1