Зорян Шкіряк не приймав рішення звільнитися з посади голови МНС самостійно. Його звільнив Facebook. Принаймні, так вважає частина чинних політиків, експертів, а також – самих користувачів цієї популярної в Україні соцмережі. Провал сумнозвісної рятувальної операції в Непалі справді не варто повністю перекладати на одні плечі. Проте героєм сотень нищівних постів та десятків фотожаб став саме Шкіряк як керівник групи.
До того ж це не перший тролінг користувачів Facebook на його персональну адресу. Згадуються навіть сюжети, створені на основі фотографій пана Зоряна в спортзалі. Під час Революції Гідності він як активіст Майдану писав щоденні полум`яні пости – і на них так само щодня з`являлися пародії. Але щойно мережевий гумор на тему Шкіряка став сатирою, він написав заяву про звільнення.
Приклад яскравий тим, що випадок не поодинокий. Лише протягом кількох останніх тижнів Facebook замінив собою громадські приймальні політиків у плані швидкості реакції на ту чи іншу озвучену в пості проблему. А сам факт такої реакції, своєю чергою, так само викладається в наступному пості цього ж користувача. Й мало того, що інші починають це обговорювати: особистий дзвінок високопосадовця авторові критичних речень стає офіційною новиною для інформаційних стрічок. Це тиражують друковані та Інтернет-видання, а також – озвучують і навіть показують по телевізору.
Прем`єр Арсеній Яценюк читає Facebook відомого журналіста Віталія Сича й негайно дзвонить йому. Не свариться, не погрожує – просто пояснює ситуацію. Побачивши у соцмережах фотографію гидоти, якою годують армійців у їдальнях, керівництво Міноборони того ж дня оголошує перевірку згаданої частини. Журналісти знаходять у соцмережах фото доньки керівника головного даішника України, котра під час війни хвалиться дорогим відпочинком – і того ж дня пан Єршов кладе на стіл голові МВС панові Авакову заяву про звільнення. Автор цих рядків описав кількома реченнями хамську поведінку провідника швидкісного потягу – і за кілька годин отримав вибачення, згодом – вичерпні пояснення від керівництва Міністерства інфраструктури. І список прикладів можна продовжувати.
Навіть треба. Бо саме з цього приводу народний депутат Юрій Луценко написав на своїй сторінці в Facebook: "Ми живемо в епоху, коли п'ята влада користувачів інтернету вже не дає політикам обмежувати мессиджі та аудиторії. Тому тиск суспільства на владу примушує її діяти. Але зміни йдуть дуже повільно, як мокре горить". Тобто, відомий політик не лише визнає – соцмережі мають більший вплив на чинну владу, ніж мітинги під Верховною Радою та блокування вулиць учасниками акцій протесту. Він закликає нас, користувачів, частіше тиснути на чиновників, пишучи про факти неподобств у той-таки Facebook. І все почне працювати, як треба.
Проте сьогодні публічність не коштує дорого. І не варта нічого. Чимало міністрів і їх заступників присутні в соцмережах. Вони їх відстежують та навіть реагують на дописи. За умови, якщо дописала відома людина, а не пересічний користувач. На пост такого, як і на думку, можна, за великим рахунком, забити. Адже викривальні телевізійні сюжети й публікації в ЗМІ не лише фактів чергових порушень, а й прізвищ порушників в переважній більшості випадків лишаються без відповідної реакції.
Не треба багато часу, аби зробити хоча б тижневу підбірку з подібних матеріалів. Журналісти демонструють документи, що нехай не доводять провину, але – в кожному разі є підставою для порушення кримінальної справи за зловживання. У відповідь їх старань або не помічають, або таки порушують справу – проти самих журналістів. Привід у не правовій державі, якою поки що, на жаль, лишається Україна, знайдеться завжди.
З огляду на це чи можна вважати реакцією представників влади на записи в соцмережах позитивним явищем? Однозначно – так. Раніше навіть отримати поштою відписку на свою письмову скаргу вже було досягненням. Але чи дієве це явище? Чи дорівнює воно процесу втілення реформ у країні? Однозначно – ні. Навпаки, це стає чим далі, тим смішніше. Виявляється, вибачитися, подзвонити, звільнити, пообіцяти вжити заходів доволі просто й не болісно. Бо така реакція означає лише новий тренд влади. І зовсім не означає, що винні насправді будуть покарані, помилки – враховані, а реформаторський процес – пішов.
3 
1
Коментарі