Про львівські події зараз гуде весь Інтернет. Та не лише український його сегмент. Вставлю і своїх кілька копійок.
Висновок головний – технологія спрацювала. Весь цивілізований люд стурбований витівками „навіжених западенців" до найглибших закутків своїх сердець і душ. Вони скаженіли, били і палили.
Дехто намагається пояснити ситуацію провокаторами. Мовляв, безладами займалися виключно заслані козачки. Я не переконаний, що львівськими юнаками-протестувальниками обов'язково керували „запроданці". Це цілком могли бути активісти і симпатики „Свободи", а може й звичайнісінькі пересічні львів'яни, які зі щирими намірами вийшли відстояти свої цінності.
Невже ви чекали від Галичини іншої реакції, коли впродовж останніх двох, а може й більше тижнів у ЗМІ тривала масована інформаційна підтримка приїзду до Львова гастролерів з „Родины" і „Русского единства"? Початком технологічної операції слід вважати саме цей інформаційний сигнал, який вправно підтримувався у медіа. Хвиля підганялася спорадичними репліками Колесніченка та інших штатних „помийників" влади.
Далі фокус суспільної уваги навели на додатково підсилюючий реакцію чинник – „фактор червоного прапора". Як з'ясувалося, ніхто й не планував вимазувати чорнила для підписання одіозного закону. Сценку розіграли для додаткового підігрівання ситуації напередодні запланованої штовханини у Львові, щоб ще більше подражнити галичан. Все мереживо судових дозволів і заборон акцій та прапорів у Львові додало процесу ознак колективної неврастенії.
Що ж, ситуацію підготували: леви у „галіцайському" гетто ревуть, а вся інша частина держави з неабияким інтересом повсідалася перед теликами і комп'ютерами в тремтячому очікуванні видовищних сцен.
Настало 9 травня. Країна побачила заздалегідь підготовлену інсинуацію.
Далі пішов наступний етап технологічної розробки – запланована реакція політиків. Азаров, Герман, Єфремов... Думаю, список засуджуючих львівські події осіб, буде нескінченно довгим. Уже тобі і „регіонал" з Луганської обради проявився, і сесію скликають, і заяву прийматимуть. Не буде цьому ні кінця, ні краю... Про реальну загрозу фашизму в Україні штатні гавкуни влади гикатимуть ще дуже довго.
Ось тут пригадуються нібито вибухи, якісь дивні терористи і не менш дивні та майже віртуальні терористичні акти, що не так давно пройшли суцільною чергою в інформаційному потоці. Потім якось все різко вщухло. Так ось, ці та львівські події - ланки з одного ланцюга.
Висновок третій – влада запустила нову довгу платівку, контрольований суспільний конфлікт під кодовою назвою „Галицькі фашисти проти символів Великої Перемоги".
Тема з загрозою анонімних терористів не пішла, а може її відклали до кращої потреби. Тепер почнуть співати про галицьких фашистів. Чекайте чечетових. Вони обов'язково переконуватимуть, що ці нацики мають для вас і вашої родини безпосередню загрозу. Замикайте краще двері і вікна, будьте пильними та обережними на вулиці. Східняки, південні і центральні українці, бійтеся нового коричневого наступу із Заходу. Вони, галицькі фашисти, дуже близько.
Що ж, ваша реакція? Звичайно, налякані побаченим, ви одразу почнете шукати захисту. І як ви думаєте, хто першим вам його запропонує? Правильно, чуйний і дбайливий Віктор Федорович Янукович. Як годиться, будуть і заяви, і арешти, і конспіративні лабораторії у Львові чи навіть Києві або Донецьку, і криївки у Карпатах, і вилучена нацистська література...
Що маємо на виході? Схід ще більше визвіриться на Захід, а Захід – на Схід. Саме те, чого й треба було досягти. Янукович отримує шанс повернути на Південному-Сході втрачений рейтинг, який жахливо валиться на тлі провальної соціально-економічної політики. У Януковича є один шанс негайно врятувати становище – посилити політичний фактор у суспільному дискурсі. 9 травня він розпочав.
Ще одне. Змоделювавши бійню у Львові, влада отримала нагоду виставити на суд Європи негідників патріотів, що зазвичай обстоюють в Україні євроінтеграційний керунок. Мовляв, товариші європейці, невже забажаєте мати справу з ось цими вандалами? Отож, нічого негідників запрошувати та їм допомагати. Краще мати справу з нами. Нехай корумпованими, проросійськими, однак, адекватнішими.
А що нам усім з цього? Ми заходимо на нове коло порожніх політичних чвар і безпредметних дискусій. Є фашисти в Україні, чи це вигадка влади? Будуть погроми, чи це вигаданий об'єкт раціоналізованої параної політиканів?
Генеруючи політичний балаган, вони чіпляються за владу. Вони розкручують керовані суспільні конфлікти, а ми в ньому масовка. Розуміймо, включаючись у їхні постановочні шоу, ми крадемо у себе та держави такі цінні години, місяці і роки. Нажаль, час їхній союзник.
2 
1
Коментарі
299