Президент Петро Порошенко в недавньому інтерв'ю заявив, що одним із його пріоритетів є деолігархізація країни. Оскільки він сам є олігархом, то тут виникає певний конфлікт. До того ж вплив олігархату на українську політику й економіку настільки значний, що, з одного боку, це зробити надзвичайно важко. З другого — суспільство вже волає і вимагає цього. Очевидно, що економіка не може витримати такий стан, коли вплив олігархів на публічні процеси і рішення, які приймаються в їхніх інтересах, надто великі. Тому питання навіть не у прізвищі президента. Кожен на його місці мав би зайнятися цією проблемою.
Однак важливо діяти не просто того чи іншого олігарха або ділити їх на гарних і поганих, а проти всієї системи. Це не значить, що треба боротися з великим капіталом. Він є в усіх країнах і завжди діє у власних інтересах. Питання у тому, щоб обмежити вплив магнатів на державу, принаймні зробити його публічним, аби легше контролювати. Суспільство і політикум мають негативно сприймати будь-які рішення державних органів в інтересах олігархів чи окремих осіб, пов'язаних з ними. Якщо президенту вдасться це зробити, то буде добре.
Хоча не можна сказати, що ми нічого не робимо в цьому плані. От недавно держава знаходилися у конфлікті з Ігорем Коломойським. Він змушений був відступити. Одночасно трохи вщипнули і Дмитра Фірташа, у нього забрали Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат. Також натиснули на Ріната Ахметова. У той же час Віктор Пінчук став меншим олігархом і слабше впливає на події в країні. Є ще питання по Новінському та деяких інших особах. Також зменшили вплив олігархів війна і криза. Бо цих умовах у держави є більше можливості діяти жорсткіше. І олігархат не наважується вступати у відкриту війну з державою.
Звісно, держава має обмежити олігархів і поставити перед ними певні вимоги. По-перше, потрібно зменшити монополізм. У нас є приватні і державні монополії. Погано, коли в державних монополіях опиняються представники олігархічних груп і діють в їхніх інтересах. Тому треба, щоб монополій взагалі не було. Якщо зникають монополізовані утворення — на транспорті, в енергетиці, на газовому ринку тощо, то вплив тих, хто володіє великими активами, зменшується, бо виникає конкуренція.
З іншого боку, усі ці дії треба робити максимально прозорими. Навіть на державних підприємствах. Прийнятий закон про публічну інформацію, але він вступає в силу тільки в кінці року. Але треба, щоб державні підприємства і бюджети усіх рівнів оприлюднювали інформацію щоденно. Звичайно, деякі контракти можуть бути закритими. Наприклад, щодо закупівель газу "Нафтогазом" за кордоном. Але цю закупівлю можна перевірити, щоб там не було корупційних зловживань. Корупція виникає, коли йдуть закупівлі загального характеру.
Добре, що цього року прибрали дотації вугільній галузі. Бо це було в інтересах донецького олігархату. Крім того, треба змінити саму філософію дотування. Допомагати можна бідним, а не багатим.
Також важливо перейти до державного фінансування партій, які, наприклад, набрали відсоток на парламентських виборах. Державі дешевше витратити декілька сотень мільйонів гривень, ніж бачити, як партії змушені брати гроші у олігархів. Бо вони потім проводитимуть політику в інтересах своїх спонсорів. Приходити кудись із бійцями і захоплювати приміщення красиво, але неефективно.
Є й проблема інформаційного простору. Практично усіма телеканалами володіють олігархи. З одного боку, це добре, бо є конкуренція. У багатьох країнах великий бізнес також має свої ЗМІ. Але він відрізняється від олігархату тим, що грає за правилами держави. Олігархат же нав'язує їй свої правила. Тож нам треба розвивати суспільне телебачення. Воно має створювати кокурентний продукт, впровадити креативну систему подачі інформації. А це не так просто, бо там менше грошей. Важливим кроком могла б стати заборона прямої реклами партій на телебаченні і радіо. Це найбільша стаття витрат під час виборів. У такому разі вплив цих ЗМІ на виборців зменшиться.
Реформи у країні, у тому числі деолігархізацію, мають провести політичні еліти. Громадянське суспільство у свою чергу може здійснювати тиск на уряд і парламент демонстраціями, мітингами, акціями протесту. Цим самим ми змусимо корумповані еліти здійснювати зміни, яких усі ми очікуємо. Без цього тиску вони нічого не робитимуть.
3 
1
Коментарі
1