Торік Черкаси розжилися єдиним новим тролейбусом. Подарунок місту зробила кандидат у депутати Валентина Жуковська. За попереднім задумом нових тролейбусів мало бути набагато більше — ледь не півтора десятка. Однак підвели виборці, не обрали Валентину. Кажуть, тролейбуси так і залишилися на "Азоті". Дехто їх навіть бачив.
Злі язики стверджують, що наші біди від того, що ми не вміємо по-справжньому питати владу. Як слід умів запитати мій давній товариш Петро. Років 15 тому, ще як у нього була жінка, я попросив почитати газету "Спорт Експрес". Петя — сама доброта. Відчиняє двері й гукає з порога:
— Валю, ти "Спорт Експрес" не бачила?
— Ні.
Петро йде до хати шукати. За хвилину гукає знову.
— Валю!
— Що?
— Ти "Спорт Експрес" не бачила?
Валентина зривається.
— Дурню, скотино! Я ж сказала українською мовою, що не бачила!
Мені стає незручно. А Петрові байдуже. На щастя, він швидко знаходить газету. Я хапаю і прожогом мчу до хвіртки. На півдорозі зупиняюся. Бачу, що газета не свіжа, а позавчорашня. Наважуюся повернутися. Петя все розуміє. Як ні в чому не бувало, роззувається та йде до хати. З порога гукає:
— Валю, ти "Спорт Експрес" не бачила?
Минуло багато років. Петро давно не живе з Валентиною. Не знаю чому, але відтоді, як минули вибори, я теж не можу спокійно проїхати повз завод "Азот". Ніби якийсь чортик сидить усередині і підмиває запитати:
— Валю, ти тролейбусів не бачила?
2 
1
Коментарі