У селі Ятранівка Уманського району лиси почали нападати не тільки на свійську птицю, а й на собак.
— Увечері надвір вийшли, а наш пес чогось тікає і скавчить, — розповідає 27-річна Наталя Вовкогон. — Чоловік у сарай пішов подивитися, а звідти вибіг лис. Шмигнув прямо біля чоловікових ніг. Цуцик був покусаний, тому ми його в літній кухні закрили, щоб підлікувати і поспостерігати за ним. Дітям заборонили підходити. Через кілька днів собака став млявим, дивно себе поводив, потім слина потекла, й він здох. Ми всією сім"єю для профілактики зробили щеплення. І коту кололи безкоштовно, частині худоби. Бо слина хворого собаки могла потрапити на корм. А на свиней не вистачило вакцини. Нам її стільки часу обіцяють. Кажемо, що й за гроші купимо, бо шкода худоби. Ми раніше жили на околиці села, то курей не тримали. Лиси їх зразу переловлювали, вони там пішки ходять. Ні людей, ні автомобілів не бояться.
Через кілька днів до відділення травматології Уманської райлікарні міліціонери привезли односельчанина Вовкогонів — Петра Яременка, 46 років. Той не хотів робити щеплення проти сказу. У селі розповідають, коли він відрізав в убитої лисиці хвоста, порізав руку.
— Та то не поріз навіть був, а так, ранка, кров не пішла, — говорить сусідка Яременка, 75-річна Олена Черниченко. — Той лис лежав, а він його викинути хотів у яр і порізався. Зараз лиси по селу ходять, на собак нападають. У мене в кінці городу садок старий, той там, мабуть, живуть. Курей як випускаю, то з ними слідом і ходжу, бо зразу крадуть. Раніше лисиці ніколи по селі не ходили.
— За часів Союзу лисяча шкурка коштувала 100–120 рублів, — згадує Іван Решетник, 55 років, голова Тальнівського товариства мисливців і рибалок. — Це були серйозні гроші, тому їх мало до ноги не вибили. Мисливці сиділи ночами в засідках, чатували. А зараз за шкурку дають максимум 25–30 гривень. То кому ті лиси треба?
Зараз за шкурку дають максимум 25–30 гривень. То кому ті лиси треба?
Хижаки вподобали села і навіть райцентри. Живуть у покинутих хатах, у ярках і на кладовищах. Годуються на смітниках.
— Відстрілювати лисиць у населених пунктах заборонено, – зауважує Решетник. — То чому ж їм напрягатися, бідувати десь у лісі, коли в селі можна спокійно прожить?
Віктор Маламуж із головного управління держветмедицини в Черкаській області стверджує, що найчастіше сказ реєструють у Смілянському й Корсунь-Шевченківському районах.
— 2009 року в області виявили недугу в 15 котів, 11 собак і 10 лисиць, — каже Віктор Васильович. — Проблема більше в бездомних собаках і котах, ніж у збільшенні популяції хижаків. За нормою, має бути одна тварина на 1000 гектарів угідь.
— Найбільше лисиць у Черкаському районі — 243, Маньківському — 254, Золотоніському — 220, — говорить Костянтин Костенко з управління лісового господарства. — Загалом 2009 року було відстріляно 4462 тварини.
Голова обласного товариства мисливців і рибалок Анатолій Окіпняк вважає неефективною вакцинацію проти сказу.
— Єдиним дієвим способом є фізичне знищення тварин, які поширюють хворобу.
3 
1
Коментарі