"Люди, коли потрапляють у лікарню, то лежать в таких страшних палатах. Наче у сталінських лагерях, — каже 41-річний Анатолій Грушецький, директор підприємства "Дніпро". Орендує землі в селах Пеніжкове та Багачівка Христинівського району. — Я вирішив допомогти лікарні — відремонтував одну палату. В скільки обійшовся ремонт, не має значення".
Із головним лікарем райлікарні 62-річним Василем Балухатим йдемо у терапевтичне відділення дивитися кімнату. У коридорі задуха, перемішалися запахи ліків, їжі. Лікар робить зауваження медсестрам, просить провітрити.
— Та тут сидіть холодно, а в палатах ще холодніше, що ж його провітрювати, — відповідає одна з медсестер.
— У нас щороку лікуються до 7 тисяч людей із нашого району та приїжджих, — розповідає Василь Балухатий. — Цей корпус старий уже, потрібен ремонт. Тому ми і звернулися до інвесторів. Показали цю палату, попросили, якщо є можливість, щоб допомогли.
Відремонтована палата знаходиться в кінці коридору. На пластикових дверях написано: "Палата облаштована керівником підприємства "Дніпро" Грушецьким Анатолієм Георгійовичем". Усередині відчувається свіжий запах шпаклівки та нових меблів. Є три ліжка, біля кожного — тумбочка. Стоїть диван, телевізор, холодильник, умивальник з великим дзеркалом та додатковими шухлядками, журнальний столик та два стільці. На вікнах — нові гардини. У палаті — троє жінок.
— Лікуюся не вперше, лежала в різних палатах, — говорить 73-річна Тамара Островська із Шельпахівки. — Для мене палата не має значення, головне — як до мене ставляться. Але ця гарна. Пацієнти з інших приходять подивитися, які тут умови. Спочатку вважали нас бозна-ким. Питали, чого сюди положили.
Іншим підприємцям також запропонували відремонтувати по одній палаті у райлікарні.
2 
1
Коментарі