В Україні запроваджується обов"язкове маркування харчових продуктів, що містять генетично-модифіковані організми. Відповідну постанову, яка набирає чинності з 1 листопада нинішнього року, ухвалив Кабмін. Маркуватимуть продукцію, в складі якої понад 0,9% ГМ-компонентів. Окрім того, уряд заборонив увозити, виробляти та продавати продукти дитячого харчування із вмістом генетично-модифікованих організмів.
Ставлення до таких харчів у світі навіть серед науковців неоднозначне. Одні вважають, що за ними майбутнє. Адже використання генної інженерії в сільському господарстві дає можливість створити, приміром, помідори, які краще пристосовані до холоду та зберігаються в погребі до весни, як яблука. Або стійку до шкідників і вірусів кукурудзу чи картоплю, що її не їдять колорадські жуки. Відтак — із більшою врожайністю. Це реальний спосіб нагодувати населення Землі.
Противники ГМ-компонентів наголошують, що вони недостатньо досліджені й наслідки масового вживання їх передбачити неможливо. Західна преса вже давно охрестила їх "їжею Франкенштейна". А в січні 2005 року 28 країн Європи підписали "Берлінський маніфест" про вільні від ГМО регіони. Відтак нині від ГМО вільні частина провінцій Австрії, воєводств Польщі, областей Німеччини, Франції, Італії. Повністю вільні — Греція, Сербія і Чорногорія. Екологічні організації як аргумент наводять результати наукових досліджень: у пацюків, котрі живилися трансгенною картоплею, почав знижуватися імунітет. А після вживання ГМ-помідорів у тварин виявили ушкодження тканин шлунка. Така їжа, не виключено, й у людей спричинятиме порушення обміну речовин, складу крові, алергії, ожиріння та нечутливість до певних медичних препаратів.
У пацюків після трансгенної картоплі знизився імунітет
За словами противників ГМО, здоровий глузд тут часто розбивається об комерційні інтереси. Чи не тому в світі за останні десять років засіяні трансгенами площі збільшилися в 40 разів. А перелік "винайдених" генетично модифікованих культур перевищує сотню. Лише з ГМ-сої у світі виробляють понад 400 найменувань продуктів харчування. Це — варені ковбаси, сири, фарш, соєве м"ясо та молоко, зокрема і для дітей.
На жаль, у нашій державі офіційної статистики щодо того, яка частина продуктів містить ГМ-компоненти, немає. За різними оцінками, принаймні 10% харчів, що продають у магазинах, виготовлені з використанням трасгенної сировини. А найбільше — близько половини — ковбасних виробів. Якщо у країнах об"єднаної Європи покупець завдяки маркуванню може вибирати: купувати сосиски, що містять трансгенну сою, чи віддати перевагу харчам, вільним від ГМО, то українці досі позбавлені такого права.
Та отримаємо ми, споживачі, це право реально чи й надалі купуватимемо кота в мішку — залежить не лише від того, наскільки досконалим буде механізм реалізації вищезгаданої постанови. Хоча важливо й це — чимало прогресивних документів так і залишилися гарними деклараціями через відсутність дієвих схем виконання. Право вибору, передусім, дає рівень достатку. А для більшості наших співгромадян на першому місці стоїть питання: "Скільки та ковбаса коштує?". І вже потім: "З чого її зроблено?".
2 
1
Коментарі