Директора Львівського національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" 35-річного Руслана Забілого працівники Служби безпеки України звинувачують у намірі розголосити державну таємницю. Музей перебуває в структурі СБУ.
— Я працюю директором музею з моменту його заснування — із вересня 2009 року, — розповідає Руслан Забілий. — 8 вересня приїхав до Києва, щоби зустрітися з колегами-науковцями і вирішити в СБУ питання фінансування музею. Просто на вокзалі о 7.30 мене затримали співробітники СБУ, запросили до автомобіля. У центральному офісі служби протримали до десятої вечора. Мене безперервно допитували від шести до 10 осіб. Вони заходили, виходили. Іноді були всі, іноді менше. Не представлялися, не називали посад і прізвищ. Тільки один сказав, що він — заступник начальника управління внутрішньої безпеки.
Про що питали?
— Про тематику моїх історичних досліджень, із ким з істориків я співпрацюю в Україні й за кордоном. Цікавилися, чи не є мої теми засекреченими, чи маю я дозвіл на роботу з "секретними" матеріалами по ОУН і УПА. Конкретно — по стратегії і тактиці Української повстанської армії.
На це потрібен дозвіл?
— За їхньою логікою, мабуть, уже потрібен. Мене це дуже дивує. Вважаю такі запитання щодо досліджень історії некоректними.
Допит вівся безперервно?
— Якщо я просився до туалету, мене проводили. Іноді кілька людей ставили різні запитання. Потім допит вів один співробітник, інші слухали. Один раз самі дозволили зателефонувати дружині, другий раз я наполіг на цьому. Але заборонили казати, де і що зі мною. Пригощали чаєм. Принесли обід, хоча мені в такій ситуації було не до нього.
Які звинувачення висували?
— Ніяких офіційних звинувачень не було. Не пред"являли жодних документів — скажімо, постанови суду про огляд моїх матеріалів та особистих речей чи санкцій на проведення будь-яких дій щодо мене. Не вівся протокол допиту.
Без мого дозволу вилучили приватні речі: ноутбук і два жорсткі зовнішні диски. На них і в ноутбуці були копії історичних документів із різних архівів, збірки з приватних колекцій, мій історичний доробок — підготовлені до друку матеріали й документи з архіву Служби безпеки. З ними працювали чимало істориків, які мають такі копії.
Вас звинувачували у розголошенні секретної інформації?
— Так. Буцімто я готував до розголошення державну таємницю. Але я ніколи не працював з інформацією, яка визначена як "таємна".
У вас є допуск до документів, які містять державну таємницю?
— Допуск до державної таємниці я маю, але жодного разу ним не скористався. Працював винятково з документами, більшість яких є у вільному доступі через мережу інформаційно-довідкових залів СБУ.
Там були документи, що стосувалися дискредитації УПА і Романа Шухевича радянською владою?
— Так. Матеріали щодо Шухевича і батальйону "Нахтіґаль" давно оприлюднені. Зокрема, як радянське КДБ дискредитувало визвольний рух на Західній Україні. Цю проблематику історики і ЗМІ широко висвітлювали ще у 2008–2009 роках. Написано чимало досліджень, розвідок, статей. Нічого нового, невідомого чи сенсаційного я не мав.
Були також епізодичні документи про Голодомор. Взагалі це не моя тематика — я займаюся тільки визвольним рухом. Мене цікавила реакція населення Західної України на голод у Центральній і Східній Україні.
Вас питали про УПА?
— Розпитували, навіщо мені ця тематика, може, краще я пішов би працювати в школу вчителем історії. Питали, для чого я обрав кар"єру історика. Цікавилися моїми думками щодо національної пам"яті, як я ставлюся до Голодомору. Я відповів, що ставлюся як до геноциду.
На мене психологічно тиснули. Пропонували подумати про сім"ю, про те, що мені може загрожувати п"ять років в"язниці.
Яка зараз ситуація в музеї?
— В істориків музею вилучили два ноутбуки і зовнішній хард-диск (архів інформації. — "ГПУ"). Науковців пустили на робочі місця, але з чим працювати — практично все забрали! Уся наукова робота паралізована. Але заклад працює, відвідувачі приходять. Проблема в тому, що у нас запланована нова експозиція про дисидентів. Потрібні історичні матеріали, відео-спогади, які вилучили працівники СБУ.
Ви продовжуватимете свої дослідження про УПА?
— Я не думаю міняти тематику чи професійний інтерес. 9 вересня подав заяву до голови СБУ Валерія Хорошковського з проханням і вимогою роз"яснити мені дії працівників і повернути вилучені речі.
— Жодні історичні документи не можуть бути такими, що містять державну таємницю, — каже історик Володимир Вятрович, 33 роки, колишній директор архіву СБУ. — Не є такою інформація про політичні репресії, бо вони були порушенням прав громадян, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
Секретними є матеріали про сучасну діяльність Служби безпеки, нинішню агентурну сітку, про обороноздатність країни, деякі відомості з науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України.
Гадаю, випадок із Русланом Забілим — це спецоперація кремлівського керівництва. Вони хочуть закрити тему УПА.
2 
1
Коментарі
10