Про фінал виборчої кампанії у проблемному окрузі №197 на тлі всеукраїнської єврореволюції говоримо із єдиним кандидатом від опозиції у цьому окрузі — Леонідом Даценком.
Леоніде Миколайовичу, ми розмовляємо в розпал української революції. Вас не здивував її розмах?
— Люди давно були готові йти на Майдан. Влада своєю брутальністю спонукала суспільство до цього. Тож революція була цілком прогнозована.
Повернімося до вашого округу. Ви сподівалися, що справді дійде до перевиборів?
— Думаю,торік ЦВК могла спокійно підбити підсумки голосування: на кожній дільниці були відеокамери, перед якими голова комісії публічно озвучував результати голосування й показував у камеру протокол. Але рішення ухвалювали не в ЦВК, а в кабінеті Януковича.
Свого часу ви казали, що в 197-му окрузі мав намір балотуватися голова облдержадміністрації Сергій Тулуб.
— Справді, він намагався зайти в округ, цікавився рейтингом, проводив зустрічі, збирав форуми в Золотоноші, Каневі. Навіть газети роздавав, де описував, наскільки він сонценосний. Водночас в одній зі статей провладного часопису було написано, що єдиний, хто заважає йому розбудовувати і покращувати ситуацію на Черкащині, — це опозиціонер Даценко, бо, цитую: "Даценко — це нечиста сила". Думаю, якби він наважився іти до кінця, 90 відсотків виборців прийшли б лише для того, аби проголосувати проти Тулуба. Якщо ми з Булатецьким переможемо у цих двох округах, через день-два президент, безумовно, звільнить чинного голову.
Але Тулуб не пішов.
— Мені переказували, що коли Богдан Губський забирав манатки з Верховної Ради, він проговорився, що витратив на боротьбу з "голодранцем" Даценком 20 мільйонів, чи то доларів, чи то гривень. Мабуть, через це багато хто з олігархів злякався сюди йти: якщо Богдан витратив 20 мільйонів і програв, то якось "стрьомно". Ми перемогли передусім завдяки команді, від якої я балотувався, бо була міцна прив'язка мене до "Батьківщини". Друге: ми з Булатецьким за три роки панування "донецьких" очолили опозиційний рух на Черкащині й показали виборцям, хто справжній опозиціонер. І третє: ми сідали в "четвірку" з керівником окружного штабу Юрієм Сушком, вантажили в неї озвучку і з ранку до ночі об'їжджали села. Близько 10 зустрічей проводили щодня. Якщо звичайне радіо є не у всіх, то радіо "бі-бі-сі" — "баба бабі сказала" — спрацьовує на всі 100 відсотків.
Чи означає це, що влада махнула рукою на ваш округ?
— Звісно, ні. У Золотоноші на зустрічі з головами сіл місцевий керівник Партії регіонів доповів, що їхнім кандидатом є Сергій Червонописький, і йому потрібно всіляко сприяти у перемозі.
Утім, я вважаю, що не кандидат від влади, а низька явка буде головним ворогом для мене. Якщо вона буде така ж, як торік, — люди підтримують опозицію. Якщо ж менша, влада спробує когось залякати, когось купити, десь сфальшувати і таким чином вирвати мій чи Булатецього округ.
Навіщо вам мандат?
— Це мандат для громади, яка за мене проголосувала, аби відстоював її інтереси. Для мене особисто мандат не є великою мрією. Я працював і продовжую працювати у своїх громадських приймальнях як виконувач обов'язків народного депутата. Звичайно, маючи статус депутата, багато чого я міг би зробити швидше і якісніше. Хоч би яка була влада, але в половині випадків вона змушена реагувати на запити народних обранців. Один приклад: черкаська опозиція порушувала питання про доцільність будівництва Канівської гідроелектростанції поблизу села Бучак. Після того як проектом зацікавилися народні депутати-опозиціонери і через запити з'ясували, що лобіювання цього будівництва має корупційний присмак, бо вартість робіт чомусь зросла вдвічі за останній рік, — спорудження пригальмували. Шкода, що Черкащина поки що не має своїх опозиційних народних депутатів, які пильно стежили б за такими речами. Бо у парламенті зубики, бобови, яценки зрозуміло кому служать і дбають лише про те, аби захистити свій бізнес. У мене немає бізнесу, натомість маю 25 років політичного стажу, починаючи від "Руху" Чорновола і до сьогодні, у боротьбі за Україну, про яку ми мріяли.
3 
1
Коментарі