Протести не підтримують бізнесмени та чиновники

Вінничанин 27-річний Олександр Правик відпочиває з 29 травня у турецькому курортному місті Мармарис. Кілька разів ходив на місцеві акції протесту.

— У Мармарисі живуть близько 30 тисяч турків, — спілкуємося по "скайпу". — Цілий день тут усе спокійно. В готелі персонал усміхається. З восьмої вечора на центральній площі збираються протестувальники. Зазвичай від 300 до 500 осіб. У перший вечір там був сидячий страйк біля пам'ятника першому президенту Туреччини. Люди просто сіли на асфальт, дехто мав банери, вигукували гасла проти влади.

Олександр Правик говорить, що на акції протесту приходять безпартійні громадяни.

— У наступні дні відбулися кілька маршів, — каже. — В один із перших вечорів палили дуже багато піротехніки, як в Україні на футболі. Багато плакатів, намальованих на розірваних картонних коробках. Немає жодного партійного прапора. Також завжди у мегафон розповідають про те, що відбувається у Стамбулі й Анкарі, бо центральні ЗМІ частково приховують інформацію.

Після акцій залишають по місту розвішані банери та розкидані листівки із закликом до повалення режиму.

— При цьому іншого сміття немає, — додає Олександр. — Акції закінчуються близько 23.00. Усі збирають свої стаканчики, обгортки від шоколадок й викидають у смітники. Жандармерія не чіпає людей. Жодної бійки не бачив. Усе дуже мирно. Кілька разів знімав відео і фотографував, то місцеві усміхалися або не реагували.

Протестувальники у Мармарисі 4 червня облаштували пункт прийому медикаментів та харчів для допомоги однодумцям у Стамбулі й Анкарі.

— Є й ті, хто не підтримує протести. Це в основному бізнесмени або чиновники, — говорить Олександр. — Вони стверджують, що за останні 10 років у Туреччині зробили більше, ніж за всю історію.

×