Понад третина українців захоплюються Йосипом Сталиним і вважають його великим вождем. Такі дані опитування наводить Київський міжнародний інститут соціології.
Немає слів. "Ми повинні проводити просвітницьку роботу, щоб майбутні покоління розуміли, хто є хто в історії України", — каже на це радник президента Ганна Герман.
Але це просвітництво триває вже майже 20 років української незалежності. Більше того, шокуюча правда про злочинний сталінський режим почала з'являтися ще за радянської перебудови. Тож за чверть століття українці могли сповна дізнатися про особу Сталіна та його криваве правління. Про ГУЛАГ, Голодомор, винищення української інтелігенції, масові вбивства на Західній Україні, величезні людські втрати у війні, спричинені бездарністю "генералісімуса". Яка ще просвітницька робота потрібна для жахливо постраждалої від сталінізму нації, щоб вона належно оцінила заслуги одного з найкривавіших своїх катів? Які ще факти про злочини "великого вождя" треба їй повідомити?
Проблема не в браку інформації чи недостатньому просвітництві, а в людях. Мало того, що 36% вважають великим вождем одного з найкривавіших в історії тиранів, 17% не визначилися зі своїм ставленням до нього. Це все одно, що більшість німців прихильно або нейтрально ставилися б до Гітлера. Або ж норвежці захоплювалися зараз Андерсом Брейвіком, який розстріляв під сім десятків дітей. До речі, по-сталінськи: холоднокровно, без жалю.
Українці ніби ж хочуть до Європи. Її сучасні цінності загальновідомі: демократія, рівність усіх перед законом, справедливе судочинство, добробут. А Сталін — це розстріли без суду і слідства, концтабори, відбирання останньої крихти хліба й приречення на голодну смерть. Це нищення всіх, кого можна було запідозрити у симпатіях до ідеї незалежності України. Тож більшість українців прагнуть одного, але водночас звеличують або байдуже сприймають протилежне. Можливо, медики знають назву цієї хвороби. Принаймні, у здоровому суспільстві такого бути не може.
3 
1
Коментарі
12