Сенат Франції схвалив пенсійну реформу, яка передбачає припинення трудової діяльності не в 60, а в 62 роки. Профспілкові страйки та акції непокори не вщухають другий тиждень. Економіка країни щодня втрачає по $560 млн.
— Наш уряд може отримати український варіант французького бунту пенсіонерів, якщо проводитиме пенсійну реформу так, як це робить зараз, — коментує 40-річний Павло Розенко, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики. — Проблема пенсійної системи Франції — це принципова неможливість фінансувати її з державного бюджету. Уряд запропонував збільшити пенсійний вік, щоб зекономити на коштах пенсійного фонду. Французи збунтувалися, бо влада зазіхнула на два роки активного, гарного і спокійного життя на пенсії. Старість у Франції забезпечена грошима з різних джерел — і солідарної системи, і накопичувальної, і професійних фондів. Люди там переважно працюють на півночі, а на пенсії перебираються жити на південь країни. Хіба заради цього не варто мітингувати?
В Україні з трьох рівнів пенсійної системи працює лише солідарна. Уряд системної роботи не проводить, а шукає простих шляхів. Нічого не розповідають, не пояснюють своїх намірів ані на круглих столах, ані в інформаційних кампаніях, ані через експертів. Його пропозиція збільшити пенсійний вік — це лише економія коштів Пенсійного фонду на рівні одного мільярда гривень на рік, але аж ніяк не вирішення проблеми його дефіциту. Ефект можливий, якщо моментально пенсійний вік підвищити до 60 років. Але цього не можна зробити ні з моральної точки зору, ні з огляду фізичного здоров'я українців.
Ефективно реформувати пенсійну систему можна і без збільшення пенсійного віку. По-перше, слід навести лад у солідарній системі: обмежити величезні пенсії колишнім високопосадовцям, депутатам, суддям, підвищити зарплати та легалізувати платню "по-чорному". По-друге, накопичувальна система не почне діяти, якщо не зафіксувати дату її впровадження і чітко виписати законодавчу базу для цього. І по-трете, влада повинна припинити дискредитацію ринку недержавних фінансових послуг, страхових компаній, банків, пенсійних фондів. Тепер лише 3 відсотки працюючих мають справу з недержавним пенсійним страхуванням. Якщо за новим Податковим кодексом люди сплачуватимуть податок з депозитів, хіба це підвищить довіру до недержавних пенсійних фондів? Зрештою, пасивні і самі недержавні пенсійні фонди. Вони майже не рекламують своєї діяльності.
Коментарі