— Що ти регочеш, тварюко? — тихо питає кучерявий актор колегу поруч. Зранку повторюють діалог на крайніх кріслах залу столичного Молодого театру. За хвилину розпочнеться репетиція комедії "Звір і доброчесність" за п'єсою італійця Луїджі Піранделло. Прем'єру спектаклю призначили на 21 і 22 березня.
"Італійський анекдот про жіночу вірність" — так назвали виставу на афішах. Синьйора Перелла зраджує чоловіка-моряка під час його плавань. Той під приводом службових відряджень до Неаполя відвідує свою другу родину. На день він повертається додому. Вагітна від коханця героїня намагається звабити давно охололого до неї чоловіка. Мусить переконати, що дитина від нього.
— Куда поставить парту? — гукає зі сцени робітник у блакитній шапці.
— Сюда, в сторонку, — забігає на сцену 75-річний режисер Тарас Криворученко. Він у шкірянці, має сиве волосся і вуса. Допомагає двом чоловікам донести стіл.
— Смотри, как это работает, — пояснює Тарас Степанович 22-річній актрисі Марії Пустовій. Вона у спортивних штанях, гратиме хлопця-розбишаку. Режисер опускає край парти, коли встає з-за неї. Дівчина здивовано намагається повторити те ж саме.
— Она не знает, что такое парта! — розводить руками режисер. — В 1920-е они так работали.
Репетирують сцену, де вагітна синьйора Перелла приходить до коханця-вчителя під час уроку. Від його учнів ховається під стіл.
— Ты что, спряталась совсем! Выставь задницу! — гукає режисер актрисі Олені Узлюк.
— Это некрасиво 15 минут к залу задницей стоять, — каже та.
— Ничего страшного, она у тебя красивая, — жартує режисер.
Звукорежисер постійно забуває вчасно ввімкнути музику, а виконавиця головної ролі — ім'я свого чоловіка Франческо.
— Ти зовсім здуріла! І не гавкай! — сварить дружину капітан. — І вивчи моє ім'я! — завершує експромтом сцену. Актори не стримують сміху.
За лаштунками актор Ігор Щербак приміряє костюм синьйора Франческо.
— Мій герой має вибуховий характер. Він любить море, простір, а повертається додому — кругом стіни, проблеми. Він давай усім роздавати по шиї. У сім'ї в Неаполі — він підкаблучник, а в офіційній родині йому мало місця, — розповідає актор. — Вистава також про те, що у зраді жінки є вина чоловіка. Про це там є такий текст: "А що, дружина не жінка? Якщо чоловік не згадає, що його дружина — жінка, то сусід йому про це нагадає".
— Я виріс у Феодосії, де тільки хтось завагітнів — це вже скандал, — розповідає Тарас Криворученко. — У 1920-х там люди одягалися, як у Італії. Такими ж були темперамент і емоції. У Феодосії був підводний флот. Чоловіки по півроку у плаванні, а потім любили робити сюрпризи. Іде з квітами вночі додому, а там хтось скаче з його балкона. Чоловік палить у нього з пістолета. Потім викидає жінчині речі й виганяє її саму.
2 
1
Коментарі