75% телеефіру має звучати українською. 5 грудня законопроект про зміни мовних квот на телебаченні подав на розгляд Верховної Ради голова парламентського комітету з питань культури й духовності Микола Княжицький. Він представляє фракцію "Народний фронт".
— Документ захищатиме національні інтереси. Якщо його затвердять, частка державної мови — зокрема в новинах — протягом доби на загальнонаціональних телеканалах збільшиться вдвічі. Також це послабить суспільну напругу, зумовлену використанням російської мови при виробництві телевізійних передач, — каже 48-річний Микола Княжицький.
Співавтор законопроекту — голова комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, представник фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар.
— Анексія Криму й окупація Донбасу породили у суспільстві підсвідомий страх. Начебто якщо люди говоритимуть українською, їхній регіон стане наступною мішенню росіян. Особливо це відчутно у східних областях. Наприклад, на Запоріжжі, — каже письменник 71-річний Василь Голобородько.
— Державна підтримка української мови має бути на радіо і телебаченні. Також працівники усіх державних інституцій: шкіл, університетів, армії, поліції та судів мають говорити українською. За незнання мови чиновників потрібно звільняти. Населення підлаштується під середовище. Відчуватиме, що українська справді є державною мовою за Конституцією.
Говорячи про прихильників двомовності і російської в Україні, не варто забувати, що значна частина владних сил не є патріотами. Тобто їм подобається Україна — тут гарний природний ландшафт, мають можливості для заробляння грошей. Але вони не поділяють і не підтримують українську культуру.
За останні 10 років відбулася стрімка русифікація Галичини та Волині, каже засновник київського видавництва "Наш формат" 48-річний Владислав Кириченко.
— На українських теле- і радіоканалах потрібно позбутися мовної шизофренії — міксу російської та української. Це сприяє формуванню іронічно-зверхнього ставлення до державної мови, — говорить видавець. — У нас багато популярних артистів, які в творчості, на публіці та ефірах послуговуються тільки російською. Дуже мало українців розуміють міру відповідальності за події в Криму і Донбасі телеведучого Володимира Зеленського, співаків Потапа й Насті і Костянтина Меладзе, хореографа Тетяни Денисової і сотень їм подібних російськомовних зірок.
У селах, де люди не читають українських книжок і не ходять у кінотеатри, єдине вікно у світ — телебачення. А там — російські пісні, розважальні програми і серіали. Така інформаційна політика формує у мільйонів не обтяжених освітою людей стереотип, що справжня, сучасна, гламурна мова красивого життя — це мова Потапа й Насті та "ВІАГри".
— Цей закон мали прийняти ще 20 років тому. Мова — це основа культури. Кожне свідоме суспільство турбується про її збереження. Мова — це наша унікальність. Війна на Донбасі та анексія Криму є результатом того, що українська влада довгий час відстоювала інтереси Росії, — каже кінокритик, ведучий програми "Аргумент кіно" на телеканалі "1+1" Володимир Войтенко, 57 років.
— Збільшення квот на українське не утискає російськомовну спільноту в Україні. Не змушує переходити на державну мову. Кожен громадянин має право на приватне життя і може вирішувати, якою мовою говорити зі своєю родиною. Хоч китайською. Держава ж повинна робити своє. Українську культуру ніхто, окрім держави, не буде підтримувати і розвивати.
2 
1
Коментарі
7