13-18 серпня у Карпатах пройде Літня літературна школа. Її третій рік поспіль організовує літературний клуб "Маруся". Молодих письменників до 30-ти років навчать літературній майстерності, менеджменту. Лекції для 30 учасників читатимуть письменники Юрко Іздрик, Тарас Прохасько, Лариса Денисенко. Про книжковий ринок та особливості стосунків письменника з видавцем розкаже заступник директора харківського видавництва "Око" Завен Баблоян.
Який перший крок має зробити письменник-початківець?
- Бажано знайти своє літературне середовище, віртуальні літературні спільноти. У спілкуванні, через контакти з читачем, легше зрозуміти, коли щось починає виходити. Але маємо приклади в історії, коли такі відомі імена як Джек Лондон або Герман Мелвілл були на початку далекі від письменницьких кіл. Також варто подаватися на літературні конкурси. Якщо вже є хороший доробок, потрібно звертатися до видавництв і пробувати надрукуватися. У радянські часи для перших кроків важливими були літературні журнали. Зараз таких мало. Важливим є не так бажання писати, як практика. Кожен обирає свій режим. Це може бути якесь затворництво або звичайне життя з виділеним для літератури часом.
Яких найбільших помилок припускаються початківці?
- Прикро, коли винятково обдарована людина стає рабом якогось видавництва на багато років — передає права на твори, у тому числі майбутні, а самому автору від того мало толку. Коли починаєш контактувати з бізнес-структурами, треба включати розум. Найбільша помилка — це мріяти про творчість, а не писати.
Як знайти свого видавця?
- У нас практично відсутні літературні агенти, які виходитимуть на видавництва, тим більше для просування початківців. Якщо видавництво приймає рукописи, то чітко прописує правила або керується загальними. Має бути синопсис — короткий опис твору. Додається анотація, з якої видно, що за жанр представляє ваш текст. Перший лист до видавництва не повинен містити рукопису. Натомість можна додати шматок тексту, аби були зрозумілі стильові особливості твору. До великих видавництв надходять тисячі рукописів. Основний відсоток — це графоманія, яка має шанси видатися тільки за свій рахунок. Самотужки видана книжка не гарантує того, що її будуть купувати і читати. Письменник може спробувати налагодити стосунки з авторитетом у літературних колах, який би прочитав твір, дав експертний висновок і потім рекомендував його видавцеві. Крім того у середовищі циркулюватиме інформація, що існує людина, яка написала щось вартісне.
Який гонорар можна отримати за першу книжку?
Перша публікація приносить або зовсім малий гонорар, або взагалі ніякого. З літературної праці в Україні живе кілька осіб. Як правило, значну частину грошей ці письменники отримують від закордонних продажів своїх перекладів. Думаю, найперша десятка українських авторів мають також прибуток з публіцистичних, журналістських каналів. Інколи робота на ці сфери, стає чи не головним заробітком письменника. За видану книжку письменники отримують роялті — 4-7 відсотків від проданого екземпляру при середньому накладі, а на початку - аванс. Якщо за рік продалося 5 тис екземплярів книжки, письменник вважається успішним. А видавництво наважиться випускати наступну книжку приблизно таким же тиражем і запропонує автору більший аванс.
Хто з українських письменників успішно почав з першої книжки?
- Перша книжка Наталки Сняданко "Колекція пристрастей" одразу була помічена і витримала 3 перевидання. Те саме було з першою публікацією Любка Дереша, романом "Культ". Він зробив його відомим і неодноразово перевидавався. Для багатьох письменників, які починали у 2000-х, характерна швидка популярність.
З чим це пов'язано?
Тоді почали активно з'являтися нові книгарні і фірми-дистриб'ютори. У суспільстві було зацікавлення літературою, очікували нових імен. Це протривало чи не всі 2000-ні. Великий відсоток письменників, які зараз відомі, народилися приблизно 1972-1974-го. Не знаю, чим пояснити цей феномен. Не думаю, що відбулася якась сонячна активність. Швидше за все, студентські роки цих людей припали на період становлення національної свідомості українців. Тоді стало зрозуміло, що письменництво - цікава і потрібна справа. Відчутною є група письменників, народжених на початку 1980-х. Думаю, це формується періодами у суспільстві, коли є очікування, увага до літератури. Останніми роками з продажами і суспільним запитом трохи гірше.
Якого співвідношення між літературною працею та просуванням себе і своїх книжок має дотримуватися успішний письменник?
На популярність впливає якість тексту і очікування він нього, мода на тему. Це може бути твір, який показує актуальний стиль життя. Але навіть відомого письменника можна погано продавати, якщо не вмієш цього робити. У нас слава не дуже пов'язана з продажами. Наприклад, є популярні автори, які пишуть хороші тексти, але вони складні і не можуть конкурувати з жанровою літературою.
Чому українські письменники для власної популярності не використовують скандали?
У нас література не є великим бізнесом. І ці додаткові потуги можуть не вплинути на продажі. Кількість проданих екземплярів більше залежить від наявності дистрибуційної мережі. 100-тисячні наклади романів Ліни Костенко і Василя Шкляра не пов'язані з якимись скандалами. Читачів зацікавила проблематика творів. У випадку з Костенко ще й спрацювало ім'я.
3 
4880
Коментарі