Виведення з ринку та ліквідація визнаного неплатоспроможним "Мегабанку" може коштувати державі майже 6,5 млрд грн. Водночас передача управління банком Міністерству фінансів обійдеться в 0,5-1 млрд грн.
Про це повідомляє РБК-Україна.
"Мегабанк" став першим і поки що єдиним банком, який визнали неплатоспроможним під час війни й зараз установа перебуває під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб.
У серпні 2021 року Нацбанк провів у банку позапланову перевірку, на підставі якої заявив фінустанові низку претензій. Формально через невиконання плану дій за підсумками цієї перевірки, в лютому банк визнали проблемним. При цьому після початку широкомасштабного вторгнення Росії "Мегабанк" не отримав рефінансування.
За даними представників банку, офіційно відмова була пов'язана з тим, що на 24 лютого в банку не було проблем з ліквідністю. Нацбанк не пішов назустріч банку й не дав можливості зареєструвати планове збільшення капіталу банку. В результаті в червні банк визнали неплатоспроможним.
При цьому, за словами представників банку, ще восени 2021 року результати позапланової перевірки були оскаржені в суді, а напередодні широкомасштабних бойових дій суд виніс рішення, що визнає перевірку незаконною. Повний текст рішення сторони отримали на руки на початку липня. Втім, навіть якщо рішення набуде законної сили, за "антиколомойським" законом процес виведення банку з ринку це не зупинить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що буде з приватизацією Ощадбанку
Акціонери й експерти звертають увагу на те, що одним з оптимальних варіантів вирішення питання з банком є його націоналізація.
У разі ліквідації фінустанови, за яку негласно виступає Нацбанк, події розгортатимуться не кращим чином для держави. По-перше, доведеться визнати втрату майже 1,5 млрд грн коштів Укренергомашини, що "застрягли" на рахунках "Мегабанку". З них майже 900 млн грн – це депозити, які виступили заставою під банківські гарантії за проєктами модернізації гідроелектростанцій Дніпровського каскаду.
"Блокування роботи УЕМ, найімовірніше, призведе до його банкрутства, втрати вже існуючих контрактів на 8,4 млрд грн, заморожування проєктів із Укргідроенерго й Енергоатомом, втрати роботи п'ятитисячним колективом у прифронтовому регіоні, де й так не найкраща ситуація з робочими місцями. Не кажучи про 250 млн грн податків, які УЕМ мали заплатити до держскарбниці. Загальні збитки для держави, яка є акціонером підприємства, будуть колосальні", – упевнений основний акціонер банку Віктор Суботін.
По-друге, близько 4,5 млрд грн доведеться витратити на виплати вкладникам. Фонд гарантування бере ці гроші в борг в уряду. По-третє, майже 0,5 млрд грн втратить Мінфін, оскільки він є гарантом у багатьох кредитних зобов'язаннях банку та змушений буде їх погасити через визнання фінустанови неплатоспроможною. Отже, підсумкова вартість ліквідації банку стартує від 6,5 млрд грн, підрахували журналісти.
Альтернативою є залучення інвестора, який або створить перехідний банк, або докапіталізує нинішній і продовжить його функціонування. Фонд гарантування продовжив пошук такого інвестора до 12 липня.
Акціонер "Мегабанку" Віктор Суботін запропонував, щоб таким інвестором виступили Укренергомашини, Міністерство фінансів або один із провайдерів фінансових послуг із Європейського Союзу. Ексголова правління банку Олексій Яценко оцінює орієнтовний обсяг необхідних інвестицій у 0,5-1 млрд грн. Це фактично та сума, яку банк не встиг отримати від акціонерів через початок війни, наголошується в статті видання Delo.
"Найбільш прийнятним варіантом було б залучення в ролі інвестора Міністерства фінансів. Адже всі ключові фінансові потоки і так зав'язані на нього: Укренергомашини – це держпідприємство, виплати вкладникам – з бюджету, виплати за держгарантіями – з бюджету. Оскільки акціонерами банку є міжнародні фінансові організації, вся звітність регулярно проходила аудит компаній "великої четвірки", – йдеться в матеріалі.
"За минулий рік ми повністю вирівняли всі показники по заставах і резервах. Тому, якщо дивитися на ситуацію об'єктивно, Мінфін отримає працюючий, а не проблемний банк", – зазначає Яценко.
Коментарі