5 цікавих фактів з життя Вільгельма Рентґена

27 березня 1845-го y родині дюссельдорфського купця Фрідріха Рентґена народився син Віллі. Хлопець був єдиною дитиною y сім'ї. Його любили і виховували гідною людиною. Рентґен не отримав атестат про закінчення школи. Утім став першим вченим, хто отримав Нобелівську премію з фізики.

Gazeta.ua знайшла 5 цікавих фактів з життя Вільгельма Рентґена.

Вчений без шкільного атестата

Після закінчення основної школи Вільгельм вступив до технічної школи. Але його незабаром відрахували. Товариш хлопця намалював карикатуру на вчителя фізики. Віллі друга не видав. У результаті Рентґена виключили з останнього класу гімназії.

Хоч юнак не отримав атестат, але вступив до Політехнічного інституту. Туди брали без документа. Потрібно було лише скласти іспит з математики, грецької мови та латині. Але 20-річного Рентґена взяли в інститут без іспитів з мов - настільки блискуче він склав математику.

Дружина – модель відкриття

Зі своєю дружиною Анною Бертою Людвіґ майбутній винахідник познайомився y студентському кафе "У зеленому келиху". Після семи років знайомства вони одружилися. Довгий час Анна не могла завагітніти. Подружжя удочерило шестирічну осиротілу дівчинку.

Жінка всіляко підтримувала чоловіка. Коли той довго перебував y лабораторії, Анна приносила йому обіди. Ставила їжу на столі перед дверми кімнати. Під час дослідження Рентґен нікого не впускав y лабораторію. Коли вчений закінчив своє дослідження, дозволив дружині увійти в лабораторію. Він зробив перший в історії рентгенівський знімок. Знімок кисті руки фрау Берти за кілька днів обійшов увесь світ.

 

Скромний винахідник рентгенівських променів

Після відкриття променів Вільгельм Рентґен став відомим. Рентґенівські лабораторії та оснащені рентгенівськими апаратами кабінети відривали в лікарнях Старого та Нового світу. Таке швидке поширення "променів" зумовлено тим, що Рентґен відмовився патентувати своє відкриття. Він категорично заявляв: "Моє відкриття належить усьому людству".

1901 року винахідник першим отримав Нобелівську премію з фізики. Рентґену пропонують почесну високооплачувану посаду в Академії наук Німеччини, але той відмовився. Коли до нього звертались "доктор фон Рентґен", він роздратовано виправляв: "Оскільки я досі не подавав спеціального прохання і не має наміру таке подавати, мені не личить носити приставку "фон".

Рентген після Першої світової війни

Післявоєнні роки були важкими для винахідника. Після смерті дружини та прийомної дочки Рентґен залишився сам. Він жив y заміському будинку за 60 км від Мюнхена. Їздив на роботу у вагоні 3-го класу, бо на 1-й бракувало грошей. Усі заощадження і Нобелівську премію професор здав ще під час війни на потреби армії.

Іноді за Вільгельмом доглядав його студент Абрам Йоффе. Вчений хворів. У черзі на рентґеноскопію йому довелося провести два тижні. Лікар був дуже збентежений, дізнавшись прізвище пацієнта . Він довго не вірив, що це той самий чоловік, який відкрив промені. Грошей за візит лікар не взяв.

 

Пам'ять про великого науковця

Рентґен помер 10 лютого 1923-го від раку. Йому було 78 років. Перед смертю написав листа, в якому просив спалити усі свої архіви. Вогонь знищив не тільки щоденник і особисте листування, але й результати всіх його експериментів останніх років.

У німецькому місті Вюрцбург на будівлі Фізичного інституту на вулиці Рентґен-ринг щовечора з'являються слова: "У цьому будинку 1895 року Вільгельм Конрад Рентґен відкрив промені, названі його ім'ям". У цій будівлі також розташована його колишня лабораторія. Нині там музей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Батькові" теорії відносності 138 років: 9 цікавих фактів про Ейнштейна

×