Експерт розповів, що змінить новий закон про освіту

Учора народні депутати в першому читанні прийняли проект закону про освіту. Попереду ще доопрацювання, друге читання і ухвалення в цілому.

Законопроект пропонує запровадити в школі 12-річне навчання, підвищити мінімальну зарплату вчителям - установити на рівні 4,4 тис. грн. Їм також передбачають щомісячні надбавки за вислугу років. Педагог, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату 20% посадового окладу протягом терміну дії сертифіката.

За законом повна середня освіта триватиме 12 років. Складатиметься з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти - 5 років (знання учні здобуватимуть у гімназії), та профільної середньої освіти терміном 3 роки (учні навчатимуться у ліцеях або закладах професійної освіти). Нововведення запрацюють із 1 вересня 2018 року для початкової та профільної середньої освіти. А з 2020-го - для базової середньої освіти. За шкільну парту діти сідатимуть у 6 або 7 років. Профільна середня освіта (старші класи) може бути двох напрямків - загальноосвітньою і професійною. Загальноосвітня передбачає поглиблене вивчення деяких предметів з урахуванням потреб і здібностей учня. Професійна освіта - велику орієнтованість учня на потреби ринку праці з урахуванням його здібностей. У головному освітньому документі також прописане впровадження інклюзивної освіти.

"Навряд чи закон передбачає кардинальні зміни. Дещо модернізує підходи до системи вищої освіти. Відображає сучасну тенденцію - формальне, неформальне та інформальне навчання. Також задекларована європейська структура 12-річного навчання, але і тут ми винаходимо український велосипед. У загальноприйнятій структурі 6 років - початкова школа, 3 - неповна середня і 3 - старша, для тих, хто вступатиме в університет. Ми залишаємо початкову школу такою самою. Запровадження 3-річної старшої школи задеклароване - це потрібно було впровадити ще вчора. Ми вводимо профільну школу, коли у світі від неї відмовляються і переходять на індивідуальні освітні програми. Ми наздоганяємо те, що не зробили 20 років тому", - розказує Gazeta.ua експерт Віктор Громовий.

У законі задекларовані принципи свободи освітян. На думку експерта, деякі кроки до зменшення бюрократичного контролю та розширення академічних свобод зроблені, але їх недостатньо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сертифікованим учителям підвищать зарплату — Гриневич

"Має бути розвиток по горизонталі: зменшення функцій міністерства і передача частини повноважень громадським організаціям освітян. Щоб освітні стандарти розробляли не міністерства наук, а профільні асоціації вчителів-предметників. Адже саме їм ці стандарти впроваджувати. Якщо вчителі сприймають це як нав'язане зверху, то буде опір - за зачиненими дверима класу робитимуть те, що і раніше. Ми виявилися не готовими до кардинальних змін - ліквідації вертикалі. Досі є ілюзія, що освіту можна реформувати зверху. Так у жодній країні не реформують. Закон нічого не змінить, доки не почнеться реформаторський рух знизу. Потрібно вивільнити дрімаючу енергію вчителя, яка придушена вертикаллю," - додав Віктор Громовий.

Згідно з експертним висновком Міносвіти, на реалізацію законопроекту необхідно прописати додаткове фінансування в розмірі 36 млрд грн на 2017 рік і 66 млрд грн - на 2018-й.

Законопроект передбачає також введення посади омбудсмена для забезпечення належних умов реалізації права на освіту. Його призначатиме Кабінет міністрів терміном на 5 років без права повторного переобрання.

Нагадаємо, чинний закон про освіту прийняли у червні 1991 року. Новий законопроект розробляли впродовж останніх трьох років експерти і громадськість.

×