В Іллі Опрі менш ніж сотню літрів вина за раз не купують

 

– Я прошлый год 2,5 тонны вина заготовил, – 68-річний Ілля Опря з Виноградівки Болградського району Одеської області спускається у погріб на своєму подвір'ї

Він – гагауз. Як і всі земляки, займається виноробством. На крутих східцях згинається удвічі, щоб не вдаритися об бетонну стелю. Вздовж однієї стіни розставлені 500-літрові дерев'яні діжки з вином. На них ящики із цибулею. На полицях на протилежній стіні – пляшки з виноградним соком, гумові чоботи.

Господар відкручує кран першої бочки, й вино тонкою цівкою тече в глечик.

– Мы виноград ядохимикатами не обрабатываем, вино натуральное. Без цвета вино – не вино, оно должно играть на свету. Когда родился сын, я спрятал 10-литровый бутыль. А когда он женился в 30 лет, открыл – цвет не изменился. Вино у меня никогда не портится. У недобросовестных хозяев серым становится. Главное в нашем деле – чистая посуда, пропаренные бочки, которые потом нужно обработать серой. Ну и виноград вовремя собрать, чтобы гнилого не было.

Ілля Опря продає вино по 10 грн за літр.

– Надо детям помогать, внука учить. Меньше 100 литров за раз не покупают. Есть заказчики, которые еще с лета проплачивают.

Каже, що за день випиває літр чи й 2 вина.

– От хорошего вина алкоголиком не становятся. Лет пять назад проходил медкомиссию. Наркологша допытывается: "Пьете?" – "Да". – "Что-то не видно. Ану присядьте, ану руки вытяните. Когда в последний раз пили?" – "Вчера". – "Ну, молодец. По вам не скажешь", – и бумагу подписала.

×