23 листопада в Україні згадуватимуть жертв Голодомору. Про те, як краще розповісти про цю трагедія дітям, розповідає Людмила Юрченко — упорядниця першої дитячої збірки художніх творів про Голодомор "Зернятко надії".
"Плекати в дітей шанобливе ставлення до хліба — перший крок ознайомлення із темою Голодомору. Це треба робити з самого малечку. Як дитині виповниться два роки, повторюйте: "Не можна розкидатися хлібом, треба шанувати кожну крихточку. Не можна точно сказати, з якого віку варто починати говорити з дитиною на цю тему. Це дуже індивідуально. Найкращий час — коли дитина про це питає. Якось мій 4-річний син під час акції "Запали свічку" побачив плакат із худющою дитиною і спитав: "А чому люди там такі страшні намальовані?". Розповіла, яку трагедію тоді пережив наш народ. І пояснила, що такими люди ставали від голоду. Іншим батькам теж раджу нічого не вигадувати, а сказати дитині правду. Не варто вдаватися у подробиці. Дитина дошкільного і молодшого шкільного віку багато чого не зрозуміє, а детальні розповіді можуть налякати. Якось вихователька дитячого садка розповіла синові знайомої, що під час Голодомору люди їли одне одного. Багато дітей після того плакали і боялися спати. Тема Голодомору не повинна викликати страху. Коли говорите з дитиною про Голодомор, апелюйте до позитивних емоцій: добро, співчуття, бажання допомогти, не допустити, щоб таке горе сталося з рідними", - розповідає Людмила Юрченко.
"Коли розказувала про це 5-річному сину, питала: "Що б ти зробив, якби в тебе хтось відбирав їжу?". Він відповідав, що поборов би усіх поганців. Це правильна відповідь. Дитина завжди повинна мати надію на вихід із скрутної ситуації. Із дітьми шкільного віку варто сходити в музей "Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні". Багато людей не водять туди своїх дітей — бояться, що забагато детальної інформація про цю трагедію налякає їх. Щоб цього не сталося, дитині треба дати зрозуміти, що ми ніколи не допустимо, щоб Голодомор знову повторився", - додала вона.
2 
1
Коментарі
7