Партія "Сильна Україна" на чолі з віце-прем'єром Сергієм Тігіпком претендувала на роль третьої політичної сили в Україні. Зараз виглядає так, що цієї третьої сили не буде, адже вона зливається з Партією регіонів. Створення центристської ліберальної сили в українській державі так і не відбулось, на жаль. Тігіпко, як виявилось, не є справжньою альтернативою "регіоналам".
Приток подібних йому людей дещо послабить і збалансує "яструбине крило" Партії регіонів - проросійських членів, одіозних постатей а-ля Колесніченка і Табачника. Упевнений, Тігіпко надасть Партії регіонів більш респектабельного вигляду.
Водночас важко передбачити, чи злиття Азарова та Тігіпка додасть електоральні голоси "регіоналам".
До того ж, я не виключаю, що саме через Тігіпка у цій політсилі відбудеться остаточне відокремлення "яструбиного крила" і створення русофільського проекту, до якого потенційно міг би увійти той же Табачник. Фактично він цим зараз шантажує керівництво Партії регіонів.
Свого часу "регіонали" зробили низку вдалих ходів, підключаючи до себе людей з опозиції, поглинаючи інші політичні сили. Тут можна згадати і про партію "Віче", і про об'єднання Кушнарьова.
Партія регіонів веде політику на вкраплення, на виривання опозиційних лідерів, включення їх у владну структуру, на приєднання до себе невеликих політичних сил. Зокрема, призначення Януковичем "нашоукраїнця" Юрія Павленка на посаду Уповноваженого з прав дитини є підтвердженням такої політики.
З одного боку, принципово це нічого не змінює, але з іншого - створюється враження, що Партія регіонів іде на співпрацю, на якусь взаємодію з іншими політичними гравцями.
У принципі ця політика правильна, і у ній немає нічого поганого. Навпаки це позитивна тенденція, але лише тоді, коли політика партії послідовно збалансована.
Натомість усім видно яскраво авторитарні риси "регіоналів" і очевидна їхня схильність до закручення гайок. Тому такі вкраплення є суто іміджмейкерськими. Вони спрямовані на те, щоб легітимізувати авторитарне правління Партії регіонів.
2 
1
Коментарі
21