Президент Віктор Янукович заявив, що в Україні немає касти недоторканних і висловив упевненість, що ніколи в майбутньому вже не буде. За його словами, "жодна посада, жодні статки, минулі чи теперішні, не захистять злочинця".
Ці слова не є чимось новим. У Конституції написано, що всі громадяни України рівні перед законом. Ніхто не має привілей, незалежно від раси, національності, майнового стану і соціального положення.
Де-юре глава держави каже правильно, а де-факто слова не відповідають дійсності. Я знаю факти, де були явні факти злочину, але ходу цим матеріалам не давали. Кажу про тих, хто сьогодні при владі. Опозиція не займає ніяких посад. Люди думають, що у них індульгенція назавжди. Проте політична ситуація може помінятись, вони стануть непотрібні владі і ці матеріали підуть в хід.
Який сенс сьогодні щось оприлюднювати? Це все одно що брати холості кулі і йти на полювання. Я стільки писав про зловживання високопосадовців, публікував в інтернеті, направляв депутатські запити. Відповідь була, "що це питання потребує детального вивчення, термін вашого звернення продовжений на 30 днів". Я перестав цим займатись, бо це марна трата паперу.
Наприклад, справа Юрія Луценка. Є 148 посадових осіб, яким було незаконно призначено вислугу в органах внутрішніх справ при всіх міністрах за роки незалежності. Однак чомусь взяли тільки один епізод і притягли до відповідальності Луценка. За щось же треба було посадити. Комусь приписали 8 років, комусь 9, а вони працювали в народному господарстві і в органах не служили. Була така практика ще з Радянського Союзу, коли направляли партійний призов у міліцію. Партійний стаж за дозволом Кабміну зараховували як службу в МВС. Анатолій Могильов нашкріб це на Луценка, хоча робив те ж саме. Чому його не притягують? Різниця лише у прізвищах, а факти однакові. Генпрокуратура спромоглася ті матеріали виділити в окреме провадження, а в суді сказали, що розглядатимуть усе тільки в рамках того звинувачення, яке висунуте Луценку. Це лише один факт, а їх ще багато.
Ми познаходили зловживання з відзначеннями професійних свят, коли казначейства виділяли кошти. Скрізь роблять ремонт у будівлях державних структур, хоча є відповідна чинна постанова, яка це забороняє. Хто на неї звертає увагу? Посадовці будь-якого масштабу з розмахом святкують дні народження. Хіба подарунки до 400 грн? Не складений жоден протокол на подібне порушення.
Є прірва між тим, що говорять вищі посадові особи держави, тим, що написано у Конституції, і тим, як є насправді. Або до них не доходить, або вони не розуміють, що від них потрібно, або недочувають.
Зверху говорять правильно, а внизу ніхто не чує і працює по-старому.
2 
1
Коментарі
6