Депутати українського парламенту знову виступають за легалізацію травматичної зброї, пропонуючи надати право на травматику не тільки народним депутатам, працівникам правоохоронних органів, суддям і журналістам, але й простим українцям. Правда, при дотриманні певних умов. Підтримує їхню ініціативу і міністр юстиції Олександр Лавринович, який раніше виступав за вільний продаж травматичної зброї.
Суспільство перебуває у глибокому депресивному стані. Це однозначно, особливо якщо говорити, судячи із показників безробіття, низьких заробітних плат і соціальних проблем, та потоку негативної внутрішньополітичної інформації. Все це створює передумови для такого стану. Кожен п'ятий в Україні має проблеми із психікою, з типовими розладами різних ступенів. В людини може все початися із депресії, а далі хвороба розвивається. Людина з цими складними розладами живе, може навіть не звертатися до психіатричної лікарні, чи просто до лікаря.
При такому високому рівні вживання алкоголю населенням (після Росії ми займаємо друге місце, і потихеньку доходимо до такого рівня споживання, як у Росії), при такому темпі наркотизації суспільства, який сьогодні існує, при низькому рівні загальної культури, нам ще потрібно легалізувати травматичну зброю? Тоді Україна буде розділена на два табори: половина буде на цвинтарі, а половина - в тюрмі.
Нехай пан Лавринович подивиться, що немає юридичних підстав в жодному законі щодо легалізації. Що таке травматична зброя? Це – спецзасіб, то це має бути на озброєнні спеціальних розділів.
Згадаймо, чому вона опинилась в суддів та у журналістів. Першим це зробив покійний Кравченко, коли журналісти починали його питати: "Де Гонгадзе? Де голова? Хто вбив?", то журналістам був даний невеличкий хабар у вигляді травматичної зброї, але ніде в законі немає того, що у журналіста має бути зброя. Сьогодні ж маса людей законно отримує зброю, і Міністерство юстиції це легалізувало.
Мені цікаво, а де гарантія того, що у нормальної та нібито адекватної людини, яка вип'є літру горілки не з'являться тваринні інстинкти та інші прояви агресії? Подивіться, що робиться на вулицях. У нас зброя заборонена, а скільки травматичної зброї насправді використовується, скільки людей калічиться?
Я просив, аби обласні управління Міністерства внутрішніх справ хоча б привели один факт, коли громадянин захистив себе від злочинців, маючи травматичну зброю? Ніхто не назвав. Таких фактів вони не мають. А скільки людей постраждало від травматичної зброї, скільки було вбито, ранено? Це стало корупційним бізнесом у системі внутрішніх справ.
Їм головне, аби побільше продати зброї, а що буде з громадянами України, скільки буде покалічено, вбито, їм нецікаво. Думаю, що велику частину із тих депутатів, які ввійшли до нової Ради, не цікавить, що падає економіка, що країна в економічній стагнації, що сьогодні безробіття та триває масове скорочення людей. А їх цікавлять питання вільного продажу зброї, легалізації легких наркотиків та проституції, та ще багато інших дурниць.
Я виступав, виступаю і буду виступати, що в Україні має бути єдиний озброєний загін – це міліція. Ми платимо податки і платимо великі податки на утримання органів правопорядку. Скажіть, що сьогодні пропонують? Я сам себе мушу захищати? То для чого я утримую такий штат міліції (близько 300 тисяч разом із внутрішніми військами)? Аналогу такому численного штату мабуть не те, що в Європі, а в світі немає. Для чого вони?
3 
1
Коментарі
67