23 лютого 1918 року більшовицькі банди Муравйова увірвалися в Київ і учинили в ньому терор. Події тих днів Володимир Винниченко описав роком пізніше у драмі "Між двох сил". У ній є красномовний епізод: один з персонажів твору, рафінований український патріот, з переляку переходить на російську мову. А коли знайома запитує, чи він, бува, не збожеволів, відповідає:
Как не збожеволеть, мадам, как не збожеволеть? Ведь вы только взгляните туда за окно: горы трупов этих проклятых украинцев. Горы, мадам, понимаете ли вы это? Мальчики, дети, старики. К стенке — и готово. По усам узнают контрреволюцию. Малороссийские усы — и к стенке… Как не... божеволеть? А? Ведь это же ясно, что социализм пришел, и не какой-нибудь там гнилой, европейский, а большевистский, российский, самый настоящий.
Нині маємо схожу ситуацію. Поки "регіонали" дурили свій електорат страшилками про "бандерівців і фашистів", в Україну прийшов справжній фашизм у вигляді російського великодержавного шовінізму. І ось уже "братня" рука наставляє на нас автомат, а "братня" нога в солдатському чоботі топче нашу землю. Іронія долі в тому, що московська агресія починається з тих регіонів, які контролювала партія Януковича. Над їхніми адміністраціями піднімають російські прапори, а їх самих примушують приймати принизливі рішення, висловлюють їм недовіру і навіть ставлять на коліна. А на їхні місця вже рвуться знахабнілі авантюристи і кримінальні елементи.
Переляканий Сергій Тігіпко вилетів у Москву, аби умовити Кремль не починати агресію проти України. Але вже пізно, батенька. Дуже довго ви гралися у "войнушку", розколюючи народ, підігріваючи проросійські настрої, виховуючи "тітушок", блекаючи "беркутят". Ставили на чолі регіонів психічно хворих і неадекватних людей. А виявилося, що політика — це дуже відповідальна річ. Бо так вона хитро влаштована: що посієш, те й пожнеш.
Ви пудрили людям мізки уявним протистоянням між Заходом і Сходом, заробляючи на цьому політичні срібняки. І отримали справжню війну, за яку народ платитиме кров'ю. Бо українська армія давно перетворена в "потішне військо", яке дозволяє воякам іншої держави вільно захоплювати аеродроми, адмінбудівлі, відбирати зброю, ставити свої блок-пости. А спецпризначенці, які вас боронили від Майдану, переходять на бік ворога. Ви ж не підете на передову, а ховатиметися, як щури, по норах. Доведеться за зброю братися простим громадянам. З малоросійськими вусами і українськими серцями.
3 
1
Коментарі
2