Біля сувенірної ятки в Трускавці житомирка 35-річна Світлана Масліч мне і нюхає овечі шкури. Хоче привезти з відпочинку сувенір додому.
— Яку мені взяти шкуру, щоб на ній гімнастикою займатися?
— Ніяку. Овчина — то не для спорту, а для тепла й затишку. Як будете на ній гарцювати, то викинете за місяць,— пояснює продавець Василь Жигайло, 40 років. — До ліжка на підлогу беріть вівцю, але стрижену. Інакше зіб'ється вовна, не розчешете. А як не мерзнете, то краще кабана стелити до каміна. Довше служить. Не збивається ворс, бо жорсткий. І не так швидко затліє, якщо жарина впаде.
Удома Василь стелить на ліжко покривало із шести зшитих стрижених овечих шкур. На овчині також спить голий.
— Коли будував собі дім, потягнув спину так, що не міг підняти відро води. Чую, люди на базарі беруть у мене овчину й кажуть, що вона добре вигріває. Я й собі попробував. Через два місяці носив мішки цементу. Вже на ліжку два покривала поміняв, бо злежалися.
Є шкури, які прибивають до стін — північного та карпатського оленя, косулі. Навкруги чіпляють рушниці, шаблі. Коров'ячі та конячі стелять на підлогу. На них майже немає хутра.
— Можна кинути на підлогу й хутро гірської кози, але лохматі шкури збиваються та скручуються. Шерсть довжиною 25 сантиметрів, і вона тхне. В овчині чим якісніша вичинка, тим менше запаху вівці. Корова взагалі не пахне.
Перевіряти хутро не тільки на запах, а й на линьку, радить тернополянин Сергій Ціх, 24 роки. Треба провести тканиною вздовж та проти росту шерстинок. Якщо буде сипатися, на тканині залишаться ворсини. Варто ворс посмикати. Із якісної шкури він не має вириватися.
— У кабана ворс жирний, жорсткий, із трохи неприємним запахом. Тому він коштує до 1000 гривень. Із вітчизняних дорогою вважають коров'ячу шкуру — під 3 тисячі гривень. У п'ять разів дорожчі шкури новозеландських овець, бо вони рідкісні.
— У Новій Зеландії овець одягають, щоб до вовни не чіплялися будяки й пилюка, — розказує директор столичного килимового дому "Каспій" 45-річна Олена Данченко. — Шкура такої вівці тонша й м'якша, ніж в українських чи турецьких тварин. На ній обов'язково має бути етикетка й сертифікат.
Шкуру корови пилососять
Усі шкури бояться вологи. Тому їх не рекомендують прати. Якщо є пляма, запирають щіткою для одягу в розчині дешевого порошку або засобу для миття посуду. В дорогих порошках є інзими, луги і відбілювачі, які псують хутро. Кілька разів споліскують і дають стекти. Потім просушують на вулиці. Не можна сушити шкури на радіаторах чи батареях, бо збігаються. Доки овчина висохне, її двічі-тричі тягнуть із різних боків, щоб розпрямити.
Шкуру коня, корови чи оленя пилососять. Овчину раз на тиждень прочісують масажною щіткою для волосся з міцними зубцями.
На зберігання шкуру не можна загортати в поліетилен. Не зайве до коробки з хутром покласти засіб від молі.
2 
1
Коментарі