Херсонський художник-дизайнер 27-річний Павло Бєлецький за два тижні зробив скриню в стилі XIV ст. Допомагали йому друзі зі школи ремесел при громадському центрі історії "Олєш'є". У майстерні працювали по кілька годин після роботи.
Скриню за 3 тис. грн продадуть знайомому росіянинові з Петрозаводська.
— Зробили її з ясена. Гарна вийшла із кованими петлями й навісним замком. До скрині є два ключі, — розповідає Павло Бєлецький.
У скрині зберігають речі.
— Я вдома за такою, як на журнальному столику, п'ю каву. Всередину склав книжки, журнали. Коли їду на історичні фестивалі, скриня — це мій чемодан. Вона не промокає, бо вимастив її літрою розжареної лляної олії.
Лляна олія підкреслює красу дерева. Задля принади замовники також просять побити скриню. Ніби вона згнила або її сточив шашіль.
— Був у нас один замовник, хотів трухляву скриню. То ми її обробили мідним купоросом й кинули в багаття. Потім дістали, пошліфували. Був задоволений. Побиту робили. Металевою щіткою знімали верхні шари деревини. Так вийшло, наче скриня від ударів обсипалася. Замість шашелю в нас погнуті цвяхи. Пристукуєш їх до дерева, й залишаються покривлені борозни, наче короїд полазив. Для кращого ефекту беру різної товщини цвяхи й б'ю під різними нахилами, бо у природи нема нічого однакового.
Бувають розписані скрині. Фарби для них готують на основі жовтків, пива, квасу. Цей російський замовник хотів точну копію. То ми в музеї змалювали рисунок, перенесли на скриню й вирізали. Там сцена із церковного життя, зустріч духовенства. Голова людини, як ніготь великого пальця. Боявся, щоб зайвого не сколоти, бо назад не приклеїш. Працював без лупи, набив руку, бо скринь робимо багато.
Коментарі
1