14 березня 1939 року у Карпатську Україну вторглася 40-тисячна угорська армія.
Королівство Угорщина отримала 12 березня найбільші закарпатські міста Ужгород і Мукачеве, але хотіла захопити всю Карпатську Україну. Угорці розпочали переговори з Польською республікою. Країни обмежили Карпатській Україні телеграфний, телефонний та поштовий зв'язок. На кордоні Угорщина зосередила 12 дивізій VI армії. Через кордон перекинули угорських та польських диверсантів. Вони стикалися з армією Чехословаччини.
У ніч із 13 на 14 березня угорська армія невеликими силами почала просування углиб території Карпатської України. Глава держави Міклош Хорті отримав дозвіл на це від Адольфа Гітлера.
За наказом прем'єр-міністра Карпатської України Августина Волошина, учасники напіввійськової організації "Карпатська січ" отримали зброю з чехоловацьких складів. Чеські офіцери вимагали віддати її, але українці відмовились. Генерал Лев Прхала наказав частинам 45-го полку, що дислокувався в Хусті, вилучити зброю силою. Чеські війська о 6:00 атакували головні будівлі січовиків. У місті розпочались вуличні бої. Через 8 годин вони закінчились перемир'ям. За час протистояння між Січчю і чехословаками угорські війська зайняли три села біля Мукачевого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жила Карпатська Україна під угорською окупацією 1939 року
14 березня у Празі оголосили наказ про евакуацію чехословацького війська і держслужбовців з території Підкарпатської України.
Августин Волошин 15 березня 1939-го оголосив по радіо про незалежність Карпатської України. Направив Адольфу Гітлеру телеграму, в якій просив узяти країну під протекторат Третього Рейху. Німеччина у підтримці відмовила. Угорський уряд направив до Хуста свого парламентера з пропозицією роззброїтися і мирно увійти до складу Королівства Угорщина. Волошин відмовив.
Напад угорців тривав до 18 березня. Останнім населеним пунктом, який утримували січовики став Воловець. Партизанська боротьба проти угорців тривала ще 3 тижні, на території Воловеччини і Рахівщини — до січня 1940 року. Українські війська мали 430 убитих, понад 400 поранених, майже 750 полонених. За офіційними даними, угорські війська втратили 72 особи.
Волошин зі своїм найближчим оточенням через Тячів дістався до румунського кордону в районі Великого Бичкова. З Королівства Румунія він перебрався до Королівства Югославія, а потім через Відень до окупованої нацистами Праги.
15 березня 1939 року Сейм Карпатської Русі проголосив незалежність Республіки Карпатська Україна, на чолі якої став Августин Волошин. Цього ж дня було ухвалили перший конституційний закон, яким визначили статус країни.
Коментарі