Цими днями поляки згадують вбивство співвітчизників з села Паросля 9 лютого 1943 року. "Газета виборча", опираючись на історика Ґжеґожа Мотику, твердить, що це була перша антипольська акція УПА. Натомість українські історики довели, що в той час обвинувачена Мотикою сотня Перегіняка після нападу на німецький гарнізон у райцентрі Володимирець передислокувалася в поліські болота, повідомляє Центр дослідження визвольного руху. На відповідну конференцію українських істориків не запросили, офіційно з метою уникнення суперечок.
"Близько 150 поляків убив у колонії Паросля-1 на Волині відділ, який вважається першою сотнею Української повстанської армії. Злочин, що відбувся 9 лютого 1943 року, був першим масовим вбивством польського населення, скоєним УПА", — пише "Газета виборча", посилаючись на професора Мотику. Йдеться про сотню Григорія Перегіняка — "Довбешки", "Коробки".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після Другої світової до Освєнцима відправляли українців - історик
Натомість, як зазначають у ЦДВР, ще 2008 року доктор історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк довів, що в той час сотні "Коробки" біля Парослі не було.
"Доволі сумнівно, щоб сотня Перегіняка, яка вчинила напад на Володимирець, ще попутно палила польські села. Сотня була слабо озброєна і за логікою подій їй потрібно було б якнайдалі відійти від місця нападу, щоб уникнути німецького переслідування та знищення, а не займатися вбивством поляків, затримуючись поблизу Володимирця. Місце перебування сотні на момент нападу на неі? німецьких сил 22 лютого 1943 року (Висоцьк) підтверджує припущення про те, що партизани намагалися заховатися після акціі? на Володимирець неподалік великих лісових масивів і боліт", — пише Іван Патриляк у рецензії на книгу Ґжеґожа Мотики.
Польські історики ігнорують думку українських дослідників. "Хоча, можливо, за участю колег з різних країн можна було б точніше з'ясувати, що ж відбулося у Парослі. Хоч у статті "Газети виборчої" йдеться, що "відділ Довбешки-Коробки ввійшов до Парослі, представившись як відділ радянських партизан", сумніву про те, що це була сотня УПА ні в істориків, ні в журналістів з Польщі не виникає, вважають фахівці Центру.
У 2011 році історик, старший науковий співробітник НаУКМА Володимир В'ятрович у книзі "Друга польсько-українська війна 1942—1947" пише, що: "версія Мотики опирається на кілька непрямих спогадів та один документ — свідчення украі?нського повстанця Петра Василенка. Той вказує, що село Паросля було знищене упівцями, але сотнею під командою "Кори", а не "Довбешки", котрии? очолював акцію на Володимирець. "Кора" — це Мельник Макар, сотня якого справді діяла у Володимирецькому районі, але лише з серпня 1943 року. Отож, у цьому документі маємо справу з помилкою або щодо місця проведення акціі?, або щодо учасників; поданоі? інформації недостатньо, аби точно локалізувати її в часі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Акція "Вісла" не була помстою за злочини УПА на Волині" - історик
Події довкола Парослі невипадково привертають увагу польських та українських істориків, адже саме на твердженні, що людей у Парослі вбили українські повстанці, ґрунтується концепція, згідно з якою антипольський фронт був першим і головним у діяльності УПА. Для цього і потрібно довести, що перший бій першої сотні УПА проти німців у райцентрі Володимирець (який вважається початком бойової діяльності УПА) мав продовження у знищенні цивільних поляків.
6 лютого 2013 року у Любліні пройшла наукова конференція, організована польським Інститутом національної пам'яті, приурочена до "першої акції УПА проти поляків", на яку не запрошено український дослідників, щоб, за словами організаторів конференції, яких цитує Польське радіо, уникнути суперечок. Конференція скликана з метою "представлення точки зору польської історіографії на це питання в опозиції до української історіографії", — підкреслив представник ІНП Маріуш Зайончковський. Якщо б запросили українських науковців, "дійшло б до занедбання точок зору, не було б жодної дискусії, почалася б суперечка", — додав він.
Українських дослідників турбує, що вшанування пам'яті жертв польсько-українського конфлікту на Волині починається з опертя не на певну історичну інформацію, а на штучні символічні конструкції.
3 
1
Коментарі
234