"Печері треба поклонитися", - каже наш гід при вході у печеру Вертеба, що біля села Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області.
Справді, вхід до неї низький та розташований у заглибленні, чим відрізняє Вертебу від інших печер Тернопільщини, входи до яких розташовані на пагорбах. В регіоні печер чи найбільше в Україні. Тут їх відкрито вже більше 100, і це лише одна п'ята частина всіх підземних ходів, ще не досліджених.
Печера складається з широких галерей, розділених вузькими перемичками. Загальна протяжність дослідженого підземного лабіринту становить близько 9 км.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські вчені стверджують: трипільська писемність заговорила
Більшість подільських печер вважають екстремальними, тож ті, хто звик до крутих переходів і несподіваних розпор, спершу можуть бути дещо спантеличеними. Принаймні, мене це спантеличило. На відміну від інших печер Поділля, стіни Вертеби гладкі і темні, тут зовсім немає кристалів вторинного гіпсу. Зате кажани у Вертебі сплять так близько до виходу, що їх навіть можна розгледіти, чого годі чекати у крутих печерах з високими "стелями".
Однак, чимало туристів відвідують печеру завдяки ролі, яку вона відіграла в науці - тут створений перший на планеті музей у печері. Це музей археології, трипільської культури та епохи палеоліту.
Вертебу називають "Наддністрянською Помпеєю". Фахівці стверджують, що за кількістю і багатством знахідок матеріальної культури різних епох, Вертеба не має рівних серед інших печер світу. У ній виявлено сліди перебування давньої людини часів палеоліту, неоліту і більш пізнього часу.
Перші знахідки тут були виявлені ще у середині 19 століття. Сьогодні знайдені у Вертебі артефакти зберігаються у музеях Борщева, Варшави, Відня, Кракова, Львова й Тернополя.
Питанням досі лишається чому люди, що жили тут, обрали печеру, тоді як довкола родюча землі. За однією з версій, тут влаштували кладовище.
Про життя тут у кам'яному та ново-кам'яному віках свідчать чорні обвуглені стіни — сліди розведення багать для обігріву й освітлення, роздроблена кераміка, що слугували лежаками, багато глиняних зернотерок і глеків для зберігання зерна.
При вході, посеред кам'яної "зали" стоїть величезний камінь. Розкопавши його основу, дослідники виявили, попіл і гар. Тож камінь міг слугувати свого роду піччю - давав тепло, нагріваючись. Подібні згарища були знайдені й під меншими каменями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Змієві вали на Київщині розорюють як цілину
У печері лишили не засипаними кілька ділянок, на яких проводили розкопки. В найбільшій "залі" імені Леона Сапєги, який був ініціатором перших досліджень , розмістили так звану діораму - ілюстрацію життя людей трипільської культури. Білі гіпсові скульптури людей приваблюють ще з далеку. Біля посуду, який є точною копією виявлених у Вертебі знахідок, трипільці, ніби живуть звичайним життям.
У невеликому частині, яка отримала назву „Кают – компанія", під час Другої світової перебував штаб одного із загонів УПА. Тут же була підпільна друкарня. Загони НКВС, зробивши облаву на штаб, вилучили чимало листівок. Місцеві розповідають, що вже по війні тут знайшли друкарську машинку і генератор. Кілька іржавих гачків та написи на стінах - наразі все, що лишилося від перебування вояків УПА у Вертебі.
Недалеко знаходиться "зала", де в той самий час проживали євреї, переховуючись від нацистів. Загалом тут перебували 65 осіб. З того часу залишились кам'яні перегородки, які розділяли різні сім'ї євреїв.
1 
1
Коментарі
3