Однак чеське повстання в Празі зробило ці плани нездійсненними. Чехи, в очах Сталіна, на відміну від поляків виглядали не надто привабливо. Досі вони не піднімали жодного повстання проти німців. Про що доволі єхидно заявив Молотов чеському президенту Бенешу. І лише 5 травня чехи в Празі наважилися повстати. Годі говорити, що сили виявилися нерівними. На схід від чеської столиці були основні сили доволі боєздатної німецької групи армій "Центр".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для Гітлера спорудили трибуну в черкаському селі
Усе ж 5 травня у Празі спалахнуло повстання. Чехи покликали 1-шу дивізію Буняченка на допомогу. Проти цього категорично заперечував сам генерал Власов. Він до кінця хотів зберегти вірність німцям. Однак Сергій Буняченко малював перед Власовим інші перспективи – створення демократичної Чехії з антикомуністичним урядом і військовою силою, до якої увійдуть і 16 тисяч вояків 1-ої власовської дивізії. Того ж дня повстанці підписали угоду з Буняченком. І повсталих чехів, і власовців підбадьорював той факт, що за 70 кілометрів від Праги перебували американські війська, а радянські – лише за 160.
6 травня, одягнені в німецькі однострої власовці підняли російські триколори та нашили такі ж нашивки на рукави. Німці не повірили в зраду вчорашніх союзників і за найменшої нагоди просили про перемир'я.
Проте о першій годині ночі 7 травня дивізія Буняченка розпочала наступ на місто. На той час повстанці перебували в скрутному становищі. Їхній повний розгром був для німців справою кількох годин. Серед повсталих чехів теж не було єдності. Прокомуністична Чеська Національна Рада прохолодно поставилася до запрошення російського антибільшовицького війська. Лише загроза повної поразки повсталих змусила їх діяти активно. Чеські комуністи навіть намагалися схилити власовців до "повернення в Радянську батьківщину" однак марно.
Власовці наступали на Прагу трьома колонами. У першу чергу хотіли захопити аеродром Рузіне. Планувалося, що там сідатимуть літаки американців. Німці спішно передислокували свою авіацію в тому числі й реактивні винищувачі Ме-262 на інший аеродром. Впродовж дня дивізія РОА роз'єднала місто на дві частини, вибивши німців майже звідусіль. Частини вермахту залишилися лише в празьких районах Градчани та Дейвіце. Півтисячі німців здалося в полон росіянам в районі Лобровицовської площі. На вимогу Буняченка чеське радіо передало повідомлення, що "героїчна армія Власова" звільняє місто від німців. Пражани зустрічали власовців, як своїх визволителів.
На зв'язок із командиром власовського полку Архиповим вийшов капітан Червоної армії Соколов. Він запропонував послати спільну телеграму в Москву, що у Празі йде бій "За Росію, за Сталіна". Однак російський монархіст Архипов вимагав Сталіна виключити. Відтак до спільної думки не дійшли. Сергію Буняченкові також передали особисте запрошення Сталіна повернутися на батьківщину. Він відповів нецензурною лайкою. За свідченням чехів деякі власовці свідомо йшли під німецькі кулі, аби не потрапити до сталінських таборів.
Ближче до вечора стало зрозуміло, що американці не прийдуть на допомогу. Їхній командувач Ейзенхауер так і не наважився пристати на пропозицію генерала Паттона і наступати на Прагу. Янкі вирішили дотримуватися союзницької угоди, підписаної в Ялті. До Праги рушили війська маршала Конєва. О 23 годині Буняченко віддає наказ припинити наступ. 1-ша дивізія рушила по шосе Прага-Бероу, щоб здатися американцям. Парадоксально, але туди ж побігли і німці, з яким власовці ще кілька годин тому запекло воювали. Ніхто не хотів здаватися червоним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гітлер ледь не потрапив у полон у Запоріжжі
А потім у Празі взявся хазяйнувати СМЕРШ. Поранених власовців розстрілювали в празьких лікарнях просто в ліжках. Усі члени Чеської національної Ради, чиї підписи знайшли під угодою з Буняченком, були репресовані. Чеський генерал Кутлварш отримав 20 років таборів, капітан Неханський – розстріляний. Член ЧНР комуніст Смрковський був ув'язнений пожиттєво.
Дивізію Буняченка американці відмовилися брати в полон. Командувач розпустив її. Сам разом із штабом здався американцям. Однак невдовзі майже в повному складі штаб був переданий радянським представникам. Після тортур Буняченко визнав себе винним. Його та генерала Власова повісили у внутрішньому дворі Бутирської тюрми в Москві.
3 
1
Коментарі
16