Публічна суперечка і взаємні звинувачення між керівництвам "Батьківщини" та Анатолієм Гриценком є результатом об'єднавчого процесу в партії. Одніює з головних цілей цього об'єднання є посилення партійної дисципліни, консолідація та інтеграція "Батьківщини" як політичної сили, що має найбільшу опозиційну фракцію в парламенті. Тому будь-яка публічна критика керівництва партії і фракції розглядається як фактор, який суперечить цій меті. Особливо це важливо з урахуванням деяких зовнішніх обставин.
По-перше, на тлі партійниї дисципліни в УДАРі та "Свободі" "Батьківщина" виглядає як "Наша Україна" 2007-2008 років. Такі паралелі проглядалися ще до початку передвиборчої кампанії 2012 року. Адже першими у партійному списку "Батьківщини" були колишні "нашоукраїнці" - Яценюк, Гриценко, Кириленко тощо. Тому за відсутності Юлії Тимошенко як беззаперечного лідера і вождя на партії позначається драма "Нашої України".
По-друге, "Батьківщина", будучи найбільшою парламентською фракцією, є і найпроблемнішою та вразливою для зовнішніх впливів і атак. Зокрема, постійним продукуванням "тушок" на користь влади. Тому нині потрібно, щоб внутрішня критика не виносилася на загал, не було жодного "броунівського" руху та незадоволень. Бо це може стати приводом для появи чергової порції перебіжчиків.
Внутрішньопартійна анархія, що підсилювалася такими амбітними особистостями як Гриценко та Кириленко, має відійти в минуле.
Фракція і партія готуються до серйозних політичних баталій 2015 року. Для цього вкрай потрібен авторитетний лідер і єдність лав. А як може бути авторитетний лідер, якщо кожен з амбітних політиків, що прийшли в "Батьківщину" із сумнозвісної "Нашої України" вважає правилом гарного тону критикувати Арсенія Яценюка? При цьому критики часто заявляють, що покладуть мандат тільки після пана Яценюка. Зрозуміло, що всі ці демарші спрямовані виключно проти нього.
А оскільки Юлія Тимошенко висловила однозначну підтримку Арсенію Петровичу, то час анархії, бродіння і скиглення закінчується. А ті, хто не хоче зробити висновки, матимуть проблеми перебування у фракції та серйозні репутаційні втрати в подальшій політичній кар'єрі. Критикам Яценюка, особливо Юрію Луценку і Анатолію Гриценку, не вистачає делікатності. Вони мають зрозуміти, що проблема не в їхніх суб'єктивних намірах "покращити" опозицію, а в тому, що їхня дружня критика соратників грає на руку владі.
3 
1
Коментарі
33